Зв’язок української архітектури з ландшафтом

В практичній роботі зодчому часто доводиться задумуватись над тим, як би краще вписати будівлю в даний ландшафт. Особливо велика потреба в цьому буває тоді, коли будівля стоїть відокремлено і коли її добре видно з різних пунктів навколишньої місцевості. Важливо включити в ландшафт витвір будівного мистецтва так, щоб він являв собою продовження природного ландшафту. Найбільш художня споруда повинна не тільки продовжувати природу, а й завершувати її.

 

Ми розрізняємо звичайно два способи гармонійного поєднання будівель з оточуючим ландшафтом: за подібністю і за контрастом. Часто в одній споруді можуть бути одночасно і риси, які поєднують її з місцевістю, і риси, якими вона виділяється, привертає до себе увагу.

 

В українській архітектурі є багато повчальних прикладів зв’язку споруд з ландшафтом.

 

Почнемо з хат. Тут зв’язок і за подібністю, і за контрастом. Білі стіни хати сприяють виділенню її, дають досить велику нейтральну пляму на фоні різноманітних відтінків оточуючої рослинності. Біла або чорна пляма серед різноманітних ньюансів зелені— це ніби пауза, перепочинок для ока. Але солом’яний чотирьохскатний дах, з його стеблистою побудовою, сірим кольором і загальним виглядом, що нагадує видовжений горб, пов’язує хату з живописним ландшафтом. Великий винос "стріхи", східчасті ребра покрівлі правобережного типу, і парні жердини, що стирчать на гребені — вся ця зрізаність силуетних обрисів хати полегшує перехід від архітектурного об’єму до простору, зближує її з зеленню, якою на Україні так люблять оточувати житло.

 

Господарські будівлі на Україні не люблять робити білими, щоб не виділяти їх.

 

Споруда, що вінчає вершину горба, сама може мати форму, направлену в височінь і цим посилювати художній образ горба. Прекрасним прикладом такого зв’язку архітектури з ландшафтом є кол. Андріївська церква в Києві, споруджена видатним зодчим Растреллі в XVIII віці.

 

На рівнині споруда може мати яскраво виявлені горизонтальні форми. Таким є Меджибожський замок, заснований ще старими київськими князями на Поділлі.

 

При неспокійному силуеті фону будівля теж може мати ламаний або східчастий силует. Яскравим прикладом такої відповідності можуть бути багатоярусні бойківські культові споруди XVII — XVIII ст. у Карпатах.

 

Чудовий приклад поєднання за подібністю, через пристосування споруди до умов даного місця, являє собою Кам’янець-подільська фортеця, споруджена князями Каріатовичами в XIV в. Тут на високому кам’янистому півострові, майже цілком оточеному річкою Смотричем, споруджено кам’яну фортецю, яка настільки зливається з природною основою, що одне без одного важко уявити. Споруджена з місцевого будівного матеріалу, який так зближує архітектуру з ландшафтом, ця фортеця блискучо вписана в форму півострова. Сліди багатовікового впливу руїнницьких сил атмосфери ще більше зближують витвір рук людини з природою і надають ландшафтові особливої живописності, властивої лише пам’ятникам старовини.

 

Добре вплітались у ландшафт численні культові споруди України XVII — XVIII ст., переважно трьох-зрубні і п’ятизрубні, увінчані барочними главками. Тут стільки спільного між архітектурою і природою — і те, що ці споруди були дерев’яні і фарбувалися в сіруватий колір, який добре перегукується з зеленню, і те, що над ними дуже часто нависали гілки великих дерев з вільними обрисами яких найкраще пов’язувались звивисті силуети барочних будівель, і те, що в них бували просвіти (між так званими „банями"), і ажурні частини і т. д. Особливо багато просвітів, що дають перехід від об’єму до простору і співзвучних "сквозистості" дерев давали так звані "опасання" — галерейки навкруг споруд, що найчастіше зустрічалися в західних областях України.

 

Наведемо випадки поєднання за контрастом.

 

На рівнині, з переважанням горизонтальних ліній будівель, може височитись, домінуючи над спокійним ландшафтом, башта. Такою є, наприклад, дзвіниця Корнякта в кол. Валахській церкві у Львові, яку споруджено в XVI в.

 

На фоні неспокійного членіння гір або рослинних масивів — горизонтальні спокійні членіння будівлі. Таким є, наприклад, палац XVIII в. в Ляличах на Чернігівщині, де за корпусом, з примкнутими до нього і видовженими по горизонталі боковими крилами височаться живописно розкидисті групи дерев парку.

 

Виділенню будівлі і його домінуванню над ландшафтом сприяє певність і суворість геометричних форм і членінь, яскравість пофарбування і підпорядкованість планування прилеглих ділянок. З цього погляду прекрасний приклад — будинок Київського університету, споруджений на початку XIX в. Величний, класично-суворий, пофарбований у червоний колір, що надзвичайно гармонує з зеленню оточуючих парків, Київський університет справляє найкраще враження з боку парку ім. Воровського, який зв’язаний з ним алеєю, що продовжує його головну вісь. Тут яскравий приклад поєднання архітектури з ландшафтом за контрастом.

 

Ще більше повинні домінувати над місцевістю, особливо, з боку Дніпра, нові будівлі урядового центра в Києві. При чіткому геометризмі членінь і світлому забарвленні стін, при масивності будівель, розташованих в оточенні зелені, і при підвищеному місці спорудження, коли буде реконструйована Во-лодимирська гірка відповідно до плану цього ансамблю, урядовий центр буде зв’язаний з ландшафтом за контрастом.

 

Серед завдань, що стоять перед радянською архітектурою, повинно бути і завдання щодо опрацювання сучасних настанов ландшафтної архітектури.

 

Синтез природи і мистецтва — одна з найцікавіших проблем ландшафтної архітектури.

 

В. Я. Каковський 1940 р.

 

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...