Запис мізансцен

Режисер накидає на папері потрібну картину (в плані) і кружками відзначає місце кожної фігури. На дальшому начерку тієї ж картини він кружками позначає місце, на яке повинна переходити та чи інша фігура, і рисою з стрілкою позначає шлях переходу тощо.

 

Повернемося до нашого прикладу з сценою в казармі з "Интервенции" і подивимось, який би вигляд мав запис мізансцен розібраних нами кусків. Для кожної мізансцени є свій невеликий ри­сунок. Рисунок а стосується основної мізансцени куска, який передує кускові, зображеному на фотографії.

 

Запис мізансценНа ліжках, зображених у вигляді чотирикутників, кружками показані місця фігур. Літерою Б позначена фігура Бродського, літерою К — фігура капрала (на знімку він стоїть праворуч в єрмолці). Номерами позначені фі­гури солдатів. Рисунок б зображає перехідні мізансцени за реплікою "ось у цьому папірці дещо сказано": 1-й і 2-й солдати переходять до рампи читати прокламацію.

 

Рисунок б — дальша перехідна мізансцена. За реплікою "нас знову обдурили, як у 1914 році" до 1-го і 2 -го сол­датів підходять 3-й, 4-й і 5-й. Рисунок г —дальша мі­зансцена. З реплікою "дозволено воювати з більшови­ками, значить причина є" капрал і 6-й солдат приєдну­ються до групи.

 

Останній рисунок зображає мізансцену, зняту на фотографії. З реплікою "ось яка причина у вашого ко-мандування воювати з біль­шовиками" Бродський з ку­ском вугілля підходить до групи.

 

Тепер ми бачимо,як випи­сує для себе режисер основні і перехідні мізансцени.

 

Усе, що говорилося в цьому розділі про спосіб запису мі­зансцен, стосується поперед­ньої роботи режисера, яку він проробляє доти, як при­ступив до роботи з акторами.

 

Надалі, при здійсненні цих накреслень з акторами на сцені, вони повинні бути тільки вихідним матеріалом. Режисер не повинен будьщо вимагати виконання задума­них ним мізансцен. У роботі з акторами можуть з’ясува­тись куди цікавіші можливо­сті. Актор мимоволі може підказати режисерові ту чи іншу більш виразну мізан­сцену, яка не спадала на дум­ку режисерові під час попе­редньої роботи. Режисер, звичайно, зробить потрібні виправлення відповідно до знайдених цікавіших можли­востей і змінить свої пер­вісні записи та накреслення.

 

Г. Захава, К. Міронов. 1937 р.
Переклад М. Дібровенка

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...