Балет — мистецтво для народу

З перших років Радянської влади діячі балетного театру дбайливо зберігали класичний репертуар. У старі вистави вони вдихнули нове життя, внесли щось нове, що визначило в даний час напрямок і стиль радянського класичного балету.

 

Пошуки нового героя змусили балетмейстерів звернутися до нових тем і сюжетів. Нові теми й образи сприяли формуванню нової естетики хореографічного мистецтва, утвердженню самобутнього багатонаціонального радянського балетного театру.

 

Радянське хореографічне мистецтво пройшло складний шлях розвитку. Кожен новий спектакль висував нові художні вимоги. Балетмейстери знаходили шляхи оновлення старого в драматургії вистави, в його хореографічної та музичної партитури, в поєднанні класичного і народного танців. Це допомагало закладати той творчий фундамент, на якому росли і розвивалися балетні театри країни.

 

Становлення національних самобутніх культур сприяло виявленню яскравих талантів. У кожній республіці процес становлення протікав по-різному. Деякі з них, наприклад, Грузія, Вірменія, Україна, мали музичні театри і до Жовтневої революції, а в Середній Азії, Казахстані, Киргизії танцювального сценічного мистецтва раніше не існувало.

 

Велику роль у становленні багатонаціонального радянського балетного театру зіграли танцювальні етнографічні колективи, національні опери та національні драми. Під їх впливом в молодих балетних театрах народжувалися нові форми хореографічного мистецтва, оновлювалися образи, стаючи співзвучними часу. Що ж являв собою балетний театр в 1917 році? Репертуар майже не оновлювався, фінансові труднощі заважали постановці нових вистав. Занепадницькі настрої, що поширилися в мистецтві в кінці XIX - початку XX століття, все більше проникали в балетний театр, позбавляючи його позитивних сильних героїв. Містика, відчай, тема смерті заповнили сцени театрів, висловлюючи всім своїм існуванням - «криза неподобства».

 

 Балетний театр опинився в глухому куті, і багато театральних діячів, не бачачи виходу з положення, передбачали його швидку загибель. Можливо, так би і сталося, хореографічне мистецтво не змогло б вийти кризи, але Жовтнева революція дала поштовх до його подальшого розвитку, вдихнула в нього нове життя. Однак перші роки після революції були дуже важкими. Загальна розруха в країні, викликана першою світовою та громадянською війнами, позначилася і на роботі театрів. Не вистачало грошей платити платню артистам, не вистачало палива. Еміграція за кордон провідних балерин, перших танцівників, досвідчених педагогів та балетмейстерів спустошила театри. Гостро постало питання про закриття московського Большого театру та інших провідних театрів країни. Однак незважаючи на величезні труднощі, театри вдалося зберегти. 

 

Необхідні були термінові заходи відновлення життєдіяльності театрів. Для цих цілей був сформований новий склад дирекції. На допомогу прийшли як досвідчені, так і зовсім молоді артисти, диригенти, балетмейстери, художники. Вони забезпечили безперервну роботу; театрів і театральних шкіл, збереження класичного репертуару.

 

25 січня 1918 відновлена опера Глінки «Руслан і Людмила». Танці в ній поставив Михайло Фокін. Успіх був дуже великий. І якщо в перші місяці Радянської влади стояло питання: бути чи не бути балетному театру, то з приходом нового глядача стало зрозуміло Балет — мистецтво для народу театр вижив.

 

Поступово балетний театр набирав силу, визначилися цілі і завдання академічного балету, відновлювався репертуар, зміцнювався склад труп. Вони поповнювалися випускниками Петроградського балетного училища та Московського училища при Большому театрі. Почалася невпинна та кропітка робота по збереженню найцінніших досягнень культури і мистецтва минулого і створення нового театру, — театру високих ідей і глибокого змісту, йшла боротьба за піднесення культурного рівня широких народних мас.

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...