Работа над образами

Тепер ми перейдемо до детального розгляду кожного образу. Насамперед визначимо наскрізну дію об­разу, тобто те, що він робить протягом усієї своєї роботи. Ця наскрізна дія кожного образу окремо визна­чається, по суті, тим місцем, яке приділили ми йому відносно наскрізної дії п’єси в цілому.

 

Справді, наскрізна дія Дударя нами визначена: прагнення виконати план хлібозаготівель і розчистити дорогу переможному насту­пові соціалізму на селі — змести Чирв. Ми також визна­чили наскрізну дію Чирви — зірвати план хлібозаготівель і колективізацію. Наскрізна дія інших, теж значних образів, наприклад, Ромашки і Малоштана, які відри­ваються від Чирви і переходять на бік Дударя, полягає в тому, щоб підкреслити, на кого орієнтується Дудар, а також підкреслити складність боротьби на селі і по­требу в цій боротьбі не втрачати класового чуття, кла­сової пильності і йти нога в ногу з робітничим класом. Так само ми можемо визначити наскрізну дію й інших персонажів, які діють на боці Дударя. Решта — діє на боці Чирви.

 

Після цього нам потрібно дати образам п’єси соціально- класову характеристику.

 

Дати соціально-класову характеристику — це не значить знайти індивідуальні, особисті риси даного образу. Це зна­чить зрозуміти, розглянути образ не як замкнену в собі особу (наприклад, Дударя), а як представника певного соціального середовища, певного класу. Це значить зрозуміти образ з точки зору тієї соціальної обстанови, в якій він живе і діє.

 

Тільки в світлі соціальної характеристики ми зможемо правильно зрозуміти наскрізну дію образу і дістати ясне і вірне до нього ставлення. Дудар є для нас представ­ником робітничого класу, передовим його бійцем і на виробництві, і в сільському господарстві. Як представник свого класу Дудар прагне виконувати його волю. Коли б ми взяли п’єсу Тобілевича "Хазяїн", то в ролі Пузиря побачили представника свого класу куркулів, що експлу­атацію робітників довів до найвищого ступеня, що бере участь у різних махінаціях, скуповує в голодних рай­онах худобу за безцінь, що "кришить направо і наліво", щоб забагатіти. Його закон — "аби бариш, то все можна".

 

Представником останнього класу — класу куркулів висту­пає і Чирва в п’єсі "Диктатура". Це не просто рядовий куркуль, а це куркульський "апостол", який благосло­вляє решту куркулів іти "у чотири кінці села" і пропо­відувати проти колгоспу, проти хлібозаготівель.

 

Так само ми повинні дати соціально-класову харак­теристику і всім іншим образам п’єси.

 

Закінчивши характеристику образу з соціально-кла­сової точки зору, ми повинні визначити ставлення кож­ного образу до навколишнього середовища. Тут мова йде про необхідність визначити ставлення образу не тільки до всіх інших образів, але і до всіх подій, що відбуваються. Так, наприклад, нам важливо встановити, як поводитиметься образ у сім’ї. Цікаво було б пере­нести Дударя у сім’ю.

 

Видно, що він добрий сім’янин, чула людина. Згадаємо Малоштанового "Пузаня", що вночі "на дудку свистить", згадаємо, як лірично гово­рить про нього Дудар. Або ставлення до Небаби, коли та "сімдесят шість верстов одміряла верхи". Дудар любить природу, працю селянина так само, як і свою працю; земля для нього "пахне, як на неї впаде крапля селян­ського поту", але він знає, що там, де на межі будяк цвіте синім,— що там зараз "кипить рішучий“,і він іде туди, щоб лінію робітничого класу "вести твердо". Але ліризм цей у Дударя в п’єсі виступає випадково, він мало розвинений, бо це часи суворої боротьби.

 

Треба зазначити, що стосунки можуть бути соціаль­ними (ставлення Дударя до всього, що його оточує, як представника робітничого класу) і особистими. Соціальні стосунки нас цікавлять у першу чергу тому, що осо­бисті взаємини образів не тільки залежать від них, а і прямо їм підпорядковані.

 

Наприклад, візьмемо того ж Пузиря з комедії "Хазяїн". У нього є дочка Соня; ми бачимо, що він, як батько, любить її, іде їй зовні ніби на поступки — каже: "Звелю, щоб харчі були кращі". Але, відвернувшись від дочки, наказує, щоб робітників годували гливтяками „після того як обробимось", а зараз перед жнивами наказує харчувати краще, щоб „не покидали робочі". Поведінка дуже хитра — і дочку хоче задовольнити, і навіть вигоду мати з цього для себе — втримати робітників "на гарячу пору".

 

 Але він дивиться на дочку як людина свого класу і хоче використати її як засіб для дальшого зба­гачення — він хоче видати її заміж за Чоботенка, бо "Чоботенко — мільйонер". Але, коли він був спійманий на афері, коли йому загрожує арешт, він на словах погоджується на одруження дочки з Калиновичем, хоч про себе каже: "Обіщати можна все... Обіцянка-цяцянка".

 

Отже, любов до дочки відступає перед лю­бов’ю до збагачення, він шукає, де б „більше купити землі, бо скільки б її чоловік не мав — все бракує". Це справжній Пузир, що надимається від збагачення, і ставлення його до дочки — видати заміж за мільйонера, потім обіцяти видати за Калиновича (поки лихо про­йде) — викриває його в першу чергу не як батька, а як глитая, для якого дочка — засіб посвататися з мільйонером, засіб збагатитися.

 

Отже ми будемо прагнути насамперед визначити со­ціальні стосунки образу, а його особисті стосунки бу­демо розглядати тільки з точки зору його соціальних стосунків — це занадто складне завдання. Вся наступна робота над образами перебуватиме в прямій залежності від того, наскільки правдиво, глибоко й точно ми ви­значили стосунки кожного образу і взаємостосунки окремих образів між собою.

 

Встановивши соціальну характеристику образів і їх стосунки, режисер також повинен визначити індивіду­альні, особисті риси образів.

 

Ці індивідуальні, особисті риси вже не будуть прямо залежати від соціальної характеристики.


Бо й справді, представники одного і того ж класу можуть мати найрізноманітніші індивідуальні ознаки. Дудар є представником робітничого класу, як і всі сві­домі представники робітничого класу, він прагне вико­нати волю партійних і громадських організацій: органі­зувати й виконати хлібозаготівлі і підготувати грунт для колективізації.

 

З класової приналежності Дударя випливають його стосунки до навколишнього середо­вища. Він, як і всякий робітник, може бути і відданим борцем, що має свої особисті почуття. Свої у нього погляди на сім’ю, на молодь, своє особисте ставлення до природи, він може мати свої особисті якісь вади і т. д. У нього можуть бути якісь зовнішні ознаки, що характеризують його: високий, низький, тонкий, товстий чи середньої комплекції, того чи іншого віку.

 

Яким має буди Дудар? Про нього ми знаємо, що він працює "24 роки як котляр, що він у синьому під­жачку, в кепі, що він трохи не дочуває і часто повто­рює "га?“. Як видно професія котляра позначилася на ньому, він має ваду слуха.

 

Наприкінці режисер повинен простежити розвиток образів у межах спектаклю. Кожний образ, який бере участь у спектаклі, мірою розгортання зображених у ньому подій і під впливом цих подій у тій чи іншій мірі змінюється. Звичайно, не можуть змінитись класова приналежність образу або його фізичні риси, але його ставлення як до подій, так і до навколишніх образів може змінюватись. Наприклад, Малоштан, який вірить своєму кумові й не хоче іти на його подвір’я поня­тим, — коли йому розкривають очі на його злочин, різко змінює своє ставлення до Чирви, пориває з ним.

 

Те саме можна сказати і про інші образи. Чирва зовні улесливий, коли він виїжджає на станцію, щоб взяти Дударя до себе на квартиру, в процесі сутичок, які привели його до поразки: наприкінці п’єси він виступає, як бандит, неприховано вороже до Дударя та його спільників.

 

Отже, ставлення образу, яке ми визначили, не являє собою чогось раз на завжди встановленого. Навпаки, воно встановлюється тільки на початку п’єси, отже, є тим відправним пунктом, від якого розвиваються образи під впливом розгортуваних подій.

 

Г. Захава, К. Міронов. 1937 р.
Переклад М. Дібровенка

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...