Поль Сезанн

Сезанн — одна з найоригінальніших фігур в історії мистецтва останніх десятиріч. Син комерсанта-банкіра, Сезанн народився на півдні Франції. Земляк, шкільний товариш і друг Золя, Сезанн взявся за живопис тільки на 30-му році життя, після невдалих спроб прикласти свої сили в літературі і був у цій галузі майже самоуком.

 

Завдяки Золя він увійшов у гурток художників - реалістів, який групувався навколо Е. Мане, і з якого згодом виник напрям, названий імпресіонізмом. Звідси Сезанн засвоїв розуміння живопису виключно як мистецтва кольорів, що й залишилось назавжди основою його художнього світогляду.

 

Разом з імпресіоністами Сезанн виставляв свої роботи, вірніше — намагався виставляти, бо всі його спроби завжди відхилялись жюрі. Отже, не зважаючи на гостру жадобу громадського визнання, він до останніх років життя залишався зовсім невідомим широкій публіці.

 

Того, що зветься талантом, тобто вміння не примушено і вільно виявити свою творчу думку, у Сезанна не було. Десятий раз писав він одні й ті ж пейзажі, натюрморти і портрети нікому невідомих людей, які мали терпіння йому позувати. Від натури Сезанн вимагав майже таково ж терпіння, яким він сам відзначався в своїх шуканнях прийомів її передачі, або, як він висловлювався, "реалізації" натури ("геаliser tout est la"). Над одним з портретів він працював понад 100 сеансів і, залишивши цю роботу, заявив: „сорочка мені вдалась". Найкращою похвалою і виразом вдячності натурі були у нього слова: "ви позували, як яблуко". Картини Сезанна позбавлені будьякого сюжетного змісту.

 

Живопис його важкий і, якщо можна так висловитися, так само тупий і впертий, як і його творчість, але він винятково своєрідний і по-своєму глибокий та цікавий.

 

Незадоволений тим розчиненням реального "миру" в кольорово-світловий "міраж", до якого йшов живопис імпресіоністів, але залишаючись вірним принципу їх мистецтва, Сезанн хотів "зробити з імпресіонізму мистецтво музеїв" "суворе і міцне, як картини Пуссена". Етюдній випадковості їх робіт він протиставив вимогу: щоб картина була "побудована"; їх аналітичному методу протиставив прагнення до синтезу. Сезанн твердив, що все в природі можна і треба звести до геометричних форм: кулі, циліндру, конуса; ці елементарні форми взаємодіють одна на одну, подібно до того, як взаємодіють один на одного додаткові кольори спектру. Криволінійна форма згинає пряму, яка знаходиться поруч з нею; яблуко поруч з іншим яблуком виглядає інакше, ніж поруч, наприклад, з циліндричним кухлем тощо.

 

Сезанн розвинув у собі гостру чутливість до цих оптичних деформацій. Не турбуючись тим, що більшість людей їх не помічає і не почуває, він, вивчаючи „мотив", завжди намагався виразити в ньому це своє тонке "відчуваннячко" форми ("mа рetit sensation"). Цього Сезанн досягав виключно кольором, при чому навіть передаючи освітлення предмета, бліки світла на його поверхні, не відступав від локального його тону.

 

Рисунку Сезанн зовсім не визначав. "Не існує ні ліній, ні моделювання, є тільки контрасти", — твердив він. Не визнавав він також і площини і навіть зображаючи поверхню стіни, трактував її, як гру об’ємів.

 

Абсолютно позбавлений уяви, Сезанн ні одного мазка пензлем не робив без натури і його сумлінність не викликає ні якого сумніву. Це був винятково чесний, відданий своєму завданню трудівник.

 

Тільки на схилі життя, перед самою смертю художник побачив визнання своєї праці. Лише в 1904 р. для його робіт відкрились двері виставок і попередня зневага критики змінилась надмірним захопленням і переоцінкою його творчості. Ще так недавно нікому непотрібні його етюди стали цінитися на вагу золота. Безсумнівно, в цьому захопленні, в цій "моді" на Сезанна немалу роль відіграли біржовий ажіотаж і спекуляція. Цю роль спекуляції в житті мистецтва прекрасно розкрив Золя в своєму відомому романі "L'oeuvre" (Творчість), герой якого Клод Лантьє в значній мірі списаний Золя з Сезанна.

 

Якби там не було, це хоч і пізнє визнання принесло Сезанну внутрішнє задоволення. "Я хотів би щоб Золя бачив, як я харкаю шедеврами", — висловлювався він з властивою йому оригінальністю, згадуючи про свого тоді вже покійного друга дитинства.

 

Значення Сезанна в розвитку буржуазного мисте-цтва 900-хроків дуже велике. Від нього безпосередньо ведуть свій початок кубізм та інші "ізми". Але розцінювати Сезанна тільки, як родоначальника певних формалістичних ухилів було б несправедливо: в його спадщині є чимало такого, що при належному критичному засвоєнні може стати фактором піднесення живописної майстерності. Російське дореволюційне мистецтво віддало немалу данину захопленню Сезанном. І досі на творчості деяких визнаних радянських художників (Машков, Кончаловський) почувається вплив сезанновського живопису.

 

С. Гіляров 1939 р.

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...