З піснею в серці

Ім'я українського композитора заслуженого діяча мистецтв УРСР Степана Сабадаша добре відоме прихильникам пісні. «Очі волошкові», «Ромашка», «Пісня з полонини», «Гуцулочка», «Спогад», «Серце матері», «Вишні», «Ой на плаї скрипка грає» —    ці та інші твори глибоко запали в серця людей, їх співають, як кажуть, і в селах, і в містах.

 

Та особливо великий успіх випав на долю популярної «Марічки», яку автор написав у співдружності з поетом Михайлом Ткачем. Нею розпочався шлях Степана Олексійовича у мистецтво. Зустріч з його творчістю — радість для кожного шанувальника мистецтва.

 

На концертах композитора можна впевнитися в тому, з якою щирістю і теплотою сприймають люди його пісні. Наш кореспондент попросив С. О. Сабадаша відповісти на кілька запитань, які можуть зацікавити читачів «Театрально-концертного Києва».

 

— Степане Олексійовичу, розкажіть, будь ласка, як були написані ваші перші пісні?

 

— Народився я в селі Ваньчинці, що на Буковині. У нашій сім'ї було дев'ятеро дітей, тому мені дуже рано довелося йти підробляти у багатіїв (Буковина тоді була під владою боярської Румунії). Працювали багато і важко, а зароблених грошей вистачало лише на хліб. Дуже хотілося вчитися. Особливо любив я музику. Але придбати інструменти не було можливості — коштували вони занадто дорого. Тоді одного разу ми разом із товаришем зрізали єдиний горіх, що ріс на подвір'ї (від батька я потім теж одержав «на горіхи») і змайстрували скрипку. Проте струни з ниток і смичок з кінського хвоста не давали майже ніякого звуку. Виручив дядько Яків, котрий виготовив мало не справжній інструмент. Згодом вдалося переконати батька, щоб той віддав мене до сільського музиканта на навчання. Грав я багато. За кілька місяців підготував велику програму. А потім навчився грати ще й на трубі та акордеоні.

 

У 1940 році Буковина ввійшла до складу славної сім'ї братніх народів СРСР, одержала можливість жити вільно і щасливо. Я працював на музичній ниві. У 1951 році керував хором на чернівецькій трикотажній фабриці. Тут і написав свою першу лісню, згодом другу — про героїв праці Буковини. А потім була «Марічка». Чесно кажучи, я не сподівався на такий успіх. Пісню заспівали в народі. Яке це щастя для композитора! Ще й досі отримую листи з Польщі, Канади, Чехословаччини, Угорщини, різних міст нашої країни З проханням надіслати слова і ноти. Така увага людей спонукає до ще активнішої творчості. Пишу оркестрові твори, фантазії, рапсодії... А нещодавно побачили світ мої нові пісні «У смерековому гаю» та «Чекання» на слова В. Григорака, «Жаринка» (сл. Д. Луценка), «Гей, Васильку» (сл. А. Драгомирецького), «Здрастуй, Таллін» (сл. В. Куринського). Серед щойно створених — «Слався, рідне земле» і «Грай, бандуро» (сл. П. Власюка).

 

— Ви часто зустрічаєтесь зі своїми слухачами на заводах, фабриках, будовах, у колгоспах, військових частинах. Що дають вам ці зустрічі й куди пролягли творчі шляхи?

 

— Кожному композиторові приємно, коли пісні його люблять. Одночасно це покладає на нього певну відповідальність. Хочеться писати ще краще, створювати пісні для людей і про людей. В цьому плані кожна зустріч із слухачами стає для мене великою подією. Я пізнаю їх думки, смаки, здобуваю нові сили і, звичайно ж, нові теми. Лише останнім часом побував на Вінниччині, Ровенщині, Ворошиловградщині, Херсонщині, Дніпропетровщині. Хвилюючою і цікавою виявилася поїздка й в рідні краї, участь у традиційному фестивалі «Буковинська весна».

 

— Степане Олексійовичу, нині існує чимало молодіжних вокально-інструментальних ансамблів, які користуються неабиякою популярністю в юнаків і дівчат. Який ваш улюблений ансамбль і чому?

 

— Питання, чесно кажучи, не з легких. Справді, нині існує стільки молодіжних колективів, що інколи ми просто губимося в цьому потоці музичної інформації. На жаль, значна частина їх іде шляхом копіювання вже відомих ансамблів, не дбаючи про власний стиль виконання, своє творче обличчя. Однак є й чимало хороших колективів. Як, наприклад, вокально-інструментальні ансамблі «Пісняри», «Смерічка», «Червона рута». Оригінальний репертуар, чистота звучання, висока майстерність, підібрані зі смаком костюми, вдале світлове оформлення

— все це робить їх цікавими, самобутніми і популярними. Хто хоч раз слухав ці ансамблі, той не переплутає їх ні з якими іншими. А все тому, що ці колективи мають своє творче обличчя.

 

— Кілька слів про Ваші плани.

 

— На кінець року заплановано мій авторський концерт. Це своєрідний звіт про зроблене і досягнуте за весь творчий період. Мої пісні (а деякі виконуватимуться вперше) звучатимуть у виконанні провідних солістів і колективів, зокрема «Смерічки», «Червоної рути», хорової групи Буковинського ансамблю пісні і танцю, естрадного оркестру Українського телебачення й радіо та інших.

 

М. Чернега 1976 р.

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...