Переломне значення для розвитку української національної класичної музики мала творчість її основоположника Миколи Лисенка. Здобувши технічну освіту в Київському університеті, змінив свій життєвий шлях і вирішив стати композитором.

 

Закінчив Лейпцизьку та Петербурзьку консерваторії. Повернувшись до Києва, розгорнув активно мистецьку, педагогічну, виконавську та громадську діяльність.

 

Лисенко започаткував різні жанри української опери\ історико-героїчну, лірично-побутову, лірично-фантастичну, прикладами яких є опери «Утоплена», «Наталка Полтавка». «Енеїда», «Ноктюрн». Найвищим досягненням оперної творчості М. Лисенка вважають оперу «Тарас Бульба». Написав М. Лисенко й перші дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький». Внеском у скарбницю української камерно-вокальної музики стали солоспіви - романси й ансамблі, написані на тексти давньої української літератури, західноєвропейських класиків і сучасних йому українських поетів.

 

Важливий' напрям діяльності М. Лисенка - збиранні та обробка українських народних пісень Композитор підготував 7 збірок народних пісень, покладених на фортепіано, загалом опублікував 600 пісень. У1904 р. створює першу в Україні Музично-драматичну школу. М. Лисенко працював майже в усіх існуючих музичних жанрах, заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в Україні, теоретичними працями істотно розвинув вітчизняну науку про народну музично-пісенну творчість.

 

Творчі традиції М. Лисенка розвивав К. Стеценко, який написав героїчну оперу -Кармалюк», збирав, вивчав, пропагував українську народну пісню. Оригінальні композиції на основі народного фольклору < Щедрик», «Дударик», «Козака несуть»), хорові поеми, опери створив М. Леонто-вич, монументальну кантату-симфонію «Кавказ» на слова Т. Шевченка написав С. Людкевич, він також організував видання «Артистичного вісника» - першого українського мистецтвознавчого журналу.

 

Висот світового вокального мистецтва сягнула вихованка. Львівської консерваторії Соломія Крушельницька. Володіючи винятковими природними вокальними й сценічними здібностями, виступала на сценах провідних театрів світу - у Львові, Відні, Варшаві, Кракові, Петербурзі, Одесі, Парижі, Римі, Мілані, Буенос-Айресі тощо, виконуючи партії з 60 опер.

 

Видатним композитором, педагогом, музичним діячем був Я. Степовий (Яки-менко). У його творах (вокальний цикл «Барвінки», фортепіанний «Прелюд пам’яті Шевченка» та ін.) відображено наростання революційного руху, могутність і велич народу, що підіймається на боротьбу за своє соціальне й національне визволення.

 

Плідно працював композитор А. Вахнянин - автор першої в Східній Галичині опери «Купало». Він створив багато хорових і сольних вокальних творів, аранжував народні пісні, був організатором і першим директором Вищого музичного інституту імені М. Лисенка у Львові.