М. І. Глінка в Україні

Ви, мабуть, не раз з захопленням слухали ніжну, переливчасту мелодію української пісні «Не щебечи, соловейко»... Чи знаєте, що її написав геніальний російський композитор Михайло Іванович Глінка?

 

Українському народові безмежно дороге і близьке ім’я Глінки. Колись, в самий розквіт творчості композитора Україна сповнила його багатьма яскравими враженнями, почуттями, натхненням.

 

Ще в юнацькі роки Глінка виявляв інтерес до національної музики українського народу. Цьому сприяли часті розмови з товаришем по пансіону українцем Н. Маркевичем, а пізніше — задушевні бесіди з М. В. Гоголем.

 

Весною 1838 року М. І. Глінка виїхав на Україну, щоб відібрати співаків до капели, якою він диригував. Композитор відвідав Київ, Чернігів, Полтаву, Переяслав, Харків.

Слухаючи в Києві хор митрополита, М. І. Глінка звернув увагу на молодого співака із свіжим, красивим голосом. Це був хорист С. Гулак.

 

Глінка забрав його з собою в Петербург. Там здібний юнак вчився і жив у Михайла Івановича. Згодом ім’я співака С. Гулака-Артемовського стало широко відомим не тільки в Росії, а й за кордоном. Під впливом основоположника російської класичної музики успішно розвивалися і композиторські здібності С. Гулака-Артемовського.. Його опера «Запорожець за Дунаєм» і досі не сходить із сцен оперних театрів.

 

Найдовше Михайло Іванович жив в селі Качанівка. Полтавської губернії. Тут, у мастку Г. С. Тарновського збиралися видатні діячі української культури. М. Глінка близько познайомився з художником Штернбергом — другом Тараса Григоровича Шевченка, з українським поетом Віктором Забілою. В Качанівці Михайло Іванович написав на слова В. Забіли дві пісні: «Гуде вітер» та «Не щебечи, соловейко». В них композитор передав дух і характер української народної музики.

 

Природа України, історія, побут і мистецтво українського народу назавжди залишили в душі Глінки найкращі спогади. Він мріяв створити симфонію «Тарас Бульба».

 

М. І. Глінка — великий народний композитор. Чи це звучить написаний ним величний, могутній хор «Слався» з безсмертної опери «Іван Сусанін», чи життєрадісна піднесена увертюра до «Руслана і Людмили», чи прекрасна мелодія будь-якого романса. музика Глінки завжди хвилює, вражає, викликає світлі почуття.

 

1957 р. 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...