Як відремонтувати квартиру

Довгий час я почував себе, ніби той затурканий фелах з Аравійської пустелі, який здіймає руки догори й просить у пророка Магомета дощу. Я теж благав води, але... гарячої. І просив її не в аллаха, а у кербуда.

 

Кожного разу, коли за затвердженим графіком «з легким паром» мої сусіди задоволено фуркотіли під гарячим душем, на мою нещасну голову, всупереч бажанню, лилася крижана вода.

 

Звертавсь я до кербуда. Той обіцяв дати вказівки головному інженерові. Кілька разів я нагадував про керівні вказівки самому товаришеві Половинці, головному інженерові. Товариш Половинка щоразу занотовував у своєму блокноті: «Відремонтувати!!!!!» Потім я став «пробивати» гарячу воду через нашого техніка-наглядача. Вона записала на календарі: «Доповісти головному!!!» Після її «доповідей» я став щодня ходити в будинкоуправління і в книзі заяв та скарг писати: «У мене не тече гаряча вода!», «Гаряча вода не тече у мене!», «Не тече у мене вода гаряча!». Та попри все чалапав кожної суботи до комунальної лазні.

 

Нарешті одного дня до мене прийшла якась працівниця будинкоуправління і вилаяла за мої записи в книзі скарг. Тоді я став ловити товариша Половинку на роботі. Але товариш Половинка був немов той Фігаро. Я розшукував його на об'єкті, а він був десь в управлінні. Коли я чекав його тут, то він мотався десь там. Так минув ще місяць.

 

Нарешті я не витримав. Дізнавшись, де живе головний інженер, я після роботи пішов до нього на квартиру. Двері відчинила дуже чемна й симпатична жінка. Не дочекавшись господаря, я розповів його дружині про всі мої муки й страждання.

 

Що то значить душевна людина! Вона мене одразу зрозуміла і, співчуваючи, заспокоїла: «Не хвилюйтесь, усе буде гаразд...» До пізнього вечора просидів я у Маргарити Семенівни. Про що ми тільки не говорили! Спочатку про новини французької моди, потім я згадав кілька веселих анекдотів.

 

Товариш Половинка, побачивши мене в своїй квартирі наодинці з дружиною, підозріло запитав:

— Маргарито, до кого він прийшов?

 

— Федюню,— напалась на нього хазяйка,— в цього товариша вже більше місяця не тече гаряча вода... Це ж неподобство...

 

— Через три дні зроблять! — буркнув він незадо-волено і мало не випхав мене за двері.

 

Минув тиждень. І я знову пішов на квартиру мого благодійника. Маргарита Семенівна зустріла мене, як доброго знайомого. Вона була навіть задоволена, що гість у моїй особі скрашує її самотні вечори. Ми весело сміялися, чекаючи на її чоловіка.

 

Вскочивши до кімнати, товариш Половинка отетеріло глянув на нашу приємну компанію і на слова Маргарити Семенівни: «Федюню! Скільки можна знущатися з людини?..» — скрипнув зубами і, кинувши мені: «Зроблять через два дні...», — виштовхав мене з кімнати.

 

Через чотири дні я знову зібрався в гості до товариша Половинки. По дорозі я прикупив коробку шоколадних цукерок на знак поваги до хазяйки.

 

Чарівна Маргарита Семенівна цього вечора зустріла мене, як давнього приятеля. Наша бесіда знову текла своїм приємним руслом з відчуттям взаємної симпатії. А коли ми, схиливши голови, почали розглядати репродукції Рубенса, до кімнати вскочив товариш Половинка. Він дикими очима подивився на нас, на цукерки, на репродукції...

 

 і, не проказавши ані слова, схопив мене за комір і виштовхнув на сходи.

 

Наступного дня з раннього ранку мою квартиру заполонила юрба людей. Слюсарі-сантехніки ладнали гарячу воду. Столяри ремонтували вікна й двері. Паркетник стелив підлогу. Маляри фарбували стіни. В моїй квартирі було справжнє вавілонське стовпотворіння.

 

А товариш Половинка наказував:

— Робіть на совість! Тільки на совість! Щоб стояло до самої його смерті!..

 

Тепер у мене є гаряча вода, але не стало холодної. Чомусь після ремонту не зачиняються двері й не гріють радіатори опалення... Мабуть, знову піду в гості до товариша Половинки. Що не кажіть, а Маргарита Семенівна дуже уважна й принципова жінка!

 

Юрій Краснощок

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...