Сюрприз

Наближався день народження моєї дружини. І закортіло їй гречки.

 

— Приготуємо качку,— вуркотить,— з гречаною кашею...

 

А я люблю качку з рисом, тому й став ЇЇ просити — мовляв, не треба гречки.

 

— Невже хоч раз у сорок років ти не можеш уважити мені? Діставай гречку!

 

— Як це «діставай»?— питаю.— Зараз же не сезон!

 

— Ну то й що, що не сезон? У тебе ж такі зв'язки! Пам'ятаєш, як передплачував Жорж Санд і діставав «Дитячу енциклопедію»?

 

Щодо зв'язків жінка мала рацію. Працюю я закрійником в ательє мод. Хоч і невеликий чин, але від мене залежить якість виробу і — головне — швидкість, Адже костюм можна шити тиждень, можна й три місяці...

 

Того ж дня трапився мені потрібний замовник — завідуючий гастрономом, що поруч із моїм будинком розташований. Злякав я його терміном виконання («ательє завантажене», «може б, ви зайшли через місяць?» і т. д.), а потім обережно натякнув про гречку.

 

Завідуючий здивовано подивився на мене й питає:

— Скільки вам треба?

 

Спершу я подумав — два-три кілограми. Але якщо вона така дефіцитна, то чому б не зробити жінці сюрприза?

 

— Мішок,— кажу.— І костюм ваш буде готовий післязавтра.

 

Завідуючий аж очі витріщив.

 

— Гаразд,— запромінився радістю,— давайте гроші. Буде післязавтра мішок гречки.

 

Приходжу додому, а жінка знов про гречку:

— Ну, як?

 

— Трудно, ой трудно,— нарочито зітхаю.— Дуже великий дефіцит...

 

Жінка майже в сльози:

— Отак і живи з тобою! Раз у житті попросила уважити, та й то не хочеш!..

 

Я лише всміхнувся про себе.

 

За три дні костюм був готовий, і тоді ж припер мені завідуючий мішок гречки. Прямо під ательє. Мішок, щоб не збрехати, кілограмів на вісімдесят. Збіглися всі працівники ательє дивитися. Знизують плечима, розводять руками, перезираються. Попросив я їх, щоб допомогли в таксі укласти. Привіз до будинку. Ледве дотягнув до ліфта. Натиснув кнопку— не рухається ліфт.

 

— Що сталося?— питаю в двірника, який саме проходив мимо.

 

— Та якась дурепа з шостого поверху мішки возила,— лайнувся двірник,— от і зіпсувала. А що у вас в лантусі?

 

— Гречка,— з гордістю відповідаю.— Хочете, вам кілограмчик продам, тільки поможіть мішка донести!

 

— Все життя про це мріяв,— ошкірився сталевими зубами двірник.— Тягніть самі. Буде треба — то в магазині куплю: он у гастрономі її хоч греблю гати!..

 

Почав я мішка на шостий поверх тягти. Дохекаю до площадки — й сиджу, відпочиваю. Сім потів з мене зійшло, поки допе'р оті вісімдесят кілограмів. Одчинив двері — глядь, у прихожій два мішки стоять, а на кухні, чую, гомін. Сидять якісь здоровані червонощокі і вминають борщ. А біля них жінка моя цокотить, метушиться. Вгледіла мене — засяяла:

— От бачиш, не надіялась на тебе й сама дістала. Спасибі цим хлопцям-вантажникам — з гастронома через чорний хід винесли. Правда, в ліфті були застряли, та нічого: тепер варитимем кашу щодня — аж два мішки гречки...

 

— Не два, а три,— похмуро відповідаю.

 

— Як то — три?

 

— Бо я ще одного приволік. Сюрприз тобі...

 

Р. S.

Товариші! Кому потрібна гречка — звертайтеся до мене, в ательє мод. Продам за півціни. Ще й у подяку зобов'язуюсь швидко костюм пошити. За тиждень. Ні, за якихось два дні!

 

Василь Яр

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...