Лікування спогадами

Того вечора Данило Петрович прибіг додому в надзвичайно збудженому стані. Він розмахував га­зетою, і очі в нього блищали так, наче йому пощастило пригоститися ризьким бальзамом.

 

— Геть! — загорлав ще з передпокою Данило Петрович.

 

Чого це ти бешкетуєш? — вискочила з кухні стривожена Катерина Пилипівна, законна половина Данила Петровича.

 

— Геть з-перед очей, кажу, всякі порошки, пилюлі, мікстури, відвари з шипшини й іншу алопатію з гомеопатієюі Віднині все це нам з тобою до лам­почки. Будемо, старенька, лікуватися найновітніщим засобом. Де й подінуться усі наші гіпертонії й діа­бети!

 

І Данило Петрович тицьнув пальцем у газету. — А ну ж ну, що ти там вичитав? — зраділа Кате­рина Пилипівна, витираючи руки об фартух і шукаю­чи окуляри. — А то вже зовсім несила жити на білім світі за тими хворобами. Там болить, там свербить, там шпигає, там крутить...

 

— Та не метушись — я й так розповім. Один ду­же вчений чоловік,— дай боже йому здоров'я й ща­стя в особистому житті, — винайшов таке, що вмить зціляє від будь-якої немочі. Ось, приміром, підви­щився в тебе тиск чи закололо в боці. Що робити? Гадаєш, бігти до поліклініки, ліки ковтати, уколи при­ймати? Помиляєшся. На лиха все оте здалося, коли тепер можна й без цього обійтися. Досить пропи­сати тобі звичайнісінький сценарій...

 

— Що, що?

 

— Сценарій, кажу. Не той, звісно, по якому кіно знімають, а інший. Такий, у якому буде відбито твої найкращі спогади. Тими спогадами й лікуватимешся...


— Чим, чим? Щось не доберу...

 

— Та слухай же... В газеті написано: «Лікування спогадами...» Скажімо, як ми з тобою колись, бу­дучи молодими, нежонатими та ще й закоханими, ходили в гай по конвалії. Квіти пахнуть, соловейки тьохкають, а я тобі шепочу на вушко щось таке ніжне-ніжне...

 

— І я тобі шепотіла ніжно-ніжно, — замріяно оз­валася Катерина Пилипівна. — Пам'ятаєш, як ми вдвох сиділи на пеньку? Тоді ти мене в праву щіч­ку — цмок!


— Хотів ще і в ліву, та ти схопилася і втеклаї Гар­но було — скажи!

 

— Ой як гарно! Ти був такий тендітненький, су­мирненький, соромливенький... Казала моя покійна матуся: ти, Катю, жалій його, сердешного...

 

Автор Дмитро Вишневський

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...