Архітектурний комплекс XI - XVIII століть Софія Київська - одна з пам'яток минулого у стародавньому Києві. Центральна споруда цього комплексу - Софійський собор. В XI столітті був закладений цей собор за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами.

 

Собор не тільки меморіал воїнської слави наших предків, а й неперевершений пам'ятник старовинної архітектури.


Важливим культурним центром східнослов'янської держави, починаючи з часів Ярослава стає Софія. У Софійському соборі була перша відома нам бібліотека і свій скрипторій. Фундатором бібліотеки став Ярослав Мудрий.


Тоді ще не було друкарських верстатів, ще не настали часи Федорова, Гутенберга, Скорини. У майстернях-скрипторіях працювали переписувачі книг. Обладнували ці майстерні при княжому дворі та при монастирях. А де переписувалися книги, там вони й зберігалися. Дуже часто засновниками таких бібліотек бували київські князі. Про князя Ярослава літописець розповідає: "Ярослав... любив книги і, багато їх переписавши, поклав у церкві святої Софії, котру сам створив".


За прихильність до наук народ назвав князя Мудрим, його портрет бачимо на кам'яній брилі, яка встановлена нащадками в дворі заповідника навпроти Софійського собору у 1969 році. На честь заснування Ярославом Мудрим першої на Русі бібліотеки було споруджено цей пам'ятник. На камені викарбовано слова з літопису, у якому звеличується князь за те, що "сіяв у серцях людей книжні слова". На жаль, невідомо, яка доля спіткала це старовинне книгосховище, які саме книги були в бібліотеці Ярослава. Можемо дещо розповісти лише про одну книгу з бібліотеки князя. Це пам'ятка давньоруської писемності, яка пов'язана з далеким минулим Києва - "Реймське Євангеліє".


Відомо що Ярослав Мудрий уміло налагоджував дипломатичні стосунки з багатьма країнами, його двір мав високий авторитет. Дехто з королів (наприклад Норвегії, Франції, Угорщини) вважав за честь для себе поріднитися з великим князем. Так, посольство французького короля Генріха I у 1048 році прибуло до Києва просити руки князівни Анни Ярославівни.


В далеку країну Анна повезла з собою багатий посаг. Та, як відомо з давніх переказів, з собою вона взяла ще одну коштовність - рукописне Євангеліє.