Карта у виноградному зернятку

Закарпаття - край садів та виноградників. Та й загальний контур географічної карти області дещо нагадує виноградне гроно. У дворі, де я жив, працюючи в Ужгороді, до глибокої осені царювали троянди й виноград тридцятирічна виноградна лоза густим зеленим шатром стелилася над двором, утворюючи широкий зелений коридор від хвіртки та самого будинку.

 

 Восени грона, набуваючи важковатість, висли над головою, залучаючи невтомних бджіл і ос.


І природно, одного разу мені прийшло в голову зробити у виноградному зерні карту Закарпаття.

 

Шкарлупа зерна, будучи відполірованою, має на зрізі красиву темно-коричневу текстуру з радіальними мікроскопічними прожилками. Кращого обрамлення для карти й не придумаєш. Так як серцевина зерна м'яка і соковита, вирішив замінити її білим склом. Розрізати шкарлупу навпіл через велику твердость і крихкость дуже важко.

 

 Тому довелося сошліфувати її до половини на дрібнозернистому наждачному брусочку. Сошліфовка проводилася вказівним пальцем, яким зерно притискалося до бруска; робилися зворотно-поступальні рухи. Після цього серцевина була обрана різцем, а шкаралупа ретельно промита в спирті. У такому вигляді вона і полірувати на замші, злегка присипаної крейдяний пудрою. Полірування проводилася такими ж рухами, як і при сошліфовки.

 

Шкарлупа виноградного зерна дуже тонка, але набагато твердіше органічного скла і мармуру. Тому, вставляючи в неї скло, необхідно добре підігнати його по контуру та об'ємній формі. Виконувалося це таким чином. На смужку знежиреного скла клався шматочок воску. Скло нагрівалося над спиртівкою, поки віск, розплавився, не покривав його тонким шаром. Після охолодження скла шкарлупа прикладалася до нього відполірованою стороною для відбитку контуру. Перед цим на віск треба дихнути, щоб утворився тонкий шар сконденсованої вологи, це поліпшує якість відбитка і не дозволяє воску приклеїтися до шкарлупи.

 

Шкарлупа може зрушитися убік при натиску або при знятті. Якщо це станеться, відбиток вийде неточним. Ці небажані випадковості усувалися за допомогою лінійки, один кінець якої жорстко прикріплювався струбциною до столу, а до іншого кінця приклеювалася шкарлупа. Потім по контуру відбитка скло обрізалося. При цьому воно дотримувалося навскіс зрізаним сірником.

 

Скло оброблялося алмазним різцем, який представляє собою піраміду, яка застосовується при виготовленні годинникових каменів.

 

Скло, що вставляється в шкарлупу виноградного зерна, має певну товщину. Чим вона більша, тим краще: скло виглядає більш білим. Тому його треба підганяти не тільки по контуру, а й по об'ємній формі. Для цього робився відбиток внутрішньої форми шкарлупи. І за зразком цієї форми оброблялося вирізане по контуру скло. При цьому шар воску має дорівнювати товщині скла, що вставляється в шкаралупу. Для виходу повітря при взятті відбитка в шкаралупі треба зробити мікроскопічний отвір. Його неважко висвердлити годинниковим сверлом діаметром 0,2 міліметра. Коли скло готове, воно вставляється в шкарлупу і приклеюється клеєм БФ-2.

 

Як з топографічної точністю нанести карту на скельце, вставлене в половинку виноградного зерна? Вручну це точніше і легше всього зробити по клітинах. Але як? Для цього в окуляр мікроскопа можна вкласти скельце з сіткою з мінімальною кількістю квадратів, необхідних для відтворення карти. Зерно закріплюється на столику мікроскопа. І відповідно до того, як лінії клітин спроектовані на скельце, де повинна бути намальована карта, і велика карта-зразок. Після цього по клітинам залишається лише перемальовувати її на скельце, вставлене в зерно До самого кінця роботи зерно не можна зрушувати з місця.

 

На карті Закарпаття, вміщеній в половинці виноградного зернятка, нанесені всі районні центри, а обласний центр - Ужгород позначений малюнком будівлі обласних організацій, що є архітектурною пам'яткою міста. На фасаді будівлі намальовано 105 вікон, що є в дійсності. Видно колони і вхід. Над картою з лівого боку намальований гуцул в національному костюмі з трембітою в руках. Гравіювання проводилася твердосплавним різцем, якій представляє за формою піраміду з кутом при вершині 45°.

 

З усіх робіт, виконаних мною, ця мініатюра одна з найпростіших. Але кожен раз, розглядаючи її, я згадую Закарпаття, цей об'їжджений мною вздовж і поперек благословенний край, де мені пощастило жити і працювати протягом кількох років.

 

М. С. Сядрістий 1969 р.

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...