Мистецтво Римської імперії

Потребам сильної централізованої влади не відповідали республіканські форми правління. Тому сильна військова диктатура, а потім і влада імператора стали закономірним явищем. Територія Римської імперії збільшується, у I - II ст. н. е. вона простягається від Британії до Середньої Африки (з півночі на південь) від Іспанії до Ірану (із заходу на схід).


Існувала Римська монархія від I століття до н. е. до падіння імперії в V столітті н. е. (476 рік н. е.).


Мистецтво раннього періоду Римської імперії прославляло владу імператора та стверджувало ідею його божественного походження. В той же самий час у ньому можна спостерігати тенденції до ідеалізації давнини.


В розвитку архітектури знайшла своє втілення ідея величі Риму. В Римі і в провінціях будувалися численні споруди.


Форуми є характерними пам'ятниками архітектури столиці. На відміну від форуму Цезаря та республіканського форуми (вони були місцем зібрань) імператорські форуми мали вигляд чітко спланованого прямокутника. Кожний імператор будував свій форум і прикрашав його статуями, храмами, рельєфами.


Форум імператора Траяна, який був збудований архітектором Аполлодором Дамаським у 109 - 113 рр. був одним із найкраще оздоблених і найбільших. Цей ансамбль складався з будівель, які розташовані по одній осі. Тріумфальна арка була за вхід. Форум оточували з трьох боків портики: площу замикала базиліка, за якою розміщувалися грецька і латинська бібліотеки. Між бібліотеками розташувалася колона (30 метрів), яка була встановлена на честь перемог Траяна. Кінна статуя Траяна (золочена бронза) знаходилася у центрі площі, а між колонами портиків були статуї ораторів і полководців.


Серед споруд часів правління Августа можна виділити напівкруглий театр Марцелла (13 р. до н. е.). Кілька ярусів мав фасад театру. Тут уперше застосували систему багатоярусної аркади, яку потім використали при будівництві Колізею (вершина римської архітектури).


Колізей (від лат. "колосеум" - колосальний) будували на протязі 75 - 82 рр. Колізей являє собою еліпс, в центрі якого розташована арена, де проводилися травля звірів і гладіаторські бої. Місця для глядачів були розташовані довкола арени: крісла із мармуру для патриціїв, ряди сидінь із дерева вгорі і галерея для публіки, що побідніше. Понад 50000 глядачів уміщав Колізей. Склепіння і ордерна аркада становлять основу його конструкції.


До пам'яток Римської архітектури також належать тріумфальні арки на честь військових перемог і історичних подій. Мармурова тріумфальна арка Тіта (81 р.), яка збудована на честь перемоги над Іудеєю, вважається найкращим зразком такого типу споруд. Задумана вона була як постамент для бронзових статуй імператора та крилатої богині перемоги на колісниці. На рельєфах, які зроблені на арці, відображене повернення Тіта і війська з Єрусалима.


У період більшого розквіту рабовласницької системи, який ще має назву "золотий вік", був побудований Пантеон (125 р.) - храм усіх богів. Аполлодор Дамаський вважається зодчим Пантеона. Це ротонда, кругла споруда, що перекрита куполом, який не має собі рівних в античній архітектурі. Велич фасаду Пантеону підкреслює суворий портик. Глуха стіна, яка розділена на три яруси, є контрастом до внутрішнього простору і акцентує висоту храму. Всередині стіна поділяється на два яруси.

 

Пантеон має досконалі пропорції. Наприклад, діаметр ротонди дорівнює висоті. В центрі купол має круглий отвір, через нього освітлюється інтер'єр.


Побудований Пантеон на масивному фундаменті, з бетону і цегли. Полегшують вагу споруди порожнечі в стінах. Храм є прикладом класичної ротонди із сферичним куполом.
Громадські лазні - терми - стали невід'ємною частиною римської архітектури. Терми полководця Агріппи (одні з ранніх) були возведені в часи принципату Августа.

 

Терми імператора Каракалли, які побудовані в 211 - 216 рр. налічували 12 га, вміщали одночасно близько 1500 чоловік. Складався ансамбль терм прямокутної головної споруди, що звідусіль була оточена парком, і великої кількості інших приміщень. У головному будинку були величезний зал, холодна лазня з відкритим басейном, гімнастичні зали, тепла лазня, роздягальні. Оздоблені терми були різноколірним мармуром, мозаїкою, а в одній із зал була установлена скульптурна група "Фарнезький бик", яку вивезли з острова Родос. Досконала система водопостачання і опалення терм свідчать про високий розвиток римської будівельної техніки.


Грандіозні акведуки здобули найбільшу славу серед інженерних споруд. Арки як конструктивний елемент використовували при будівництві акведуків. Гардський міст було збудовано у I ст. Кам'яні блоки в ньому щільно підігнані один до одного, а не з'єднані розчином. Від моста залишилася аркада висота якої 49 метрів, прогін центральної арки, що з'єднує береги річки Гар, прогони арок завдовжки 20 метрів.


Широкий розмах будівництва в провінціях є характерною ознакою для архітектури Римської імперії II - III ст. н. е. Комплекси споруд свідчили про вплив грецької, давньосхідної і римської культур. Представлений цей стильовий напрям ансамблями Пальміри і Баальбека, що об'єднують цілий ряд храмів. Одним з найбільш грандіозних вважався храм Юпітера в Баальбеку. Його особливістю було застосування скульптурного оздоблення і архітектурної орнаментики, а також чергування храмових дворів, які обнесені колонадами.


Розкопки Геркуланума і Помпей, які загинули у 79 році в результаті виверження Везувію, дають найбільше матеріалу про принципи планування римських міст. Вулиці ділили місто на квадрати. У центрі був форум, неподалік - амфітеатр, терми, школа для гладіаторів, ринок.


Житлові будинки заможних людей мали дві частини: в одній жила сім'я, у другій приймали гостей (атріум - вітальня для урочистостей і басейн). До атріуму примикали перистиль (місто для відпочинку - внутрішнє відкрите подвір'я) і побутові приміщення. Бідні люди мешкали в кількаповерхових будинках (інсулах), які здавалися в оренду, в дуже тісних кварталах з вузенькими брудними вуличками.


Своєрідних особливостей архітектурі надало християнство. Воно виникло в I столітті н. е. і стало в 313 році панівною релігією Риму. Основний тип храму - базилікальний - виробило християнське зодчество. Християнські базиліки за формою нагадували античні базиліки - адміністративні і судові будинки. Були вони прямокутними, їх внутрішній простір поділявся на нефи рядом колон. Середній неф був вищим і ширшим ніж бічні. Базиліки оздоблювалися всередині мозаїкою і мармуром, зовні були дуже просторими. До ранніх типів християнських храмів відносяться базиліки святих Петра, Павла та Марії Великої, що були побудовані в IV ст.


Ще одним типом будови представлена ранньохристиянська архітектура - центричним, який був схожий на римський круглий храм. Наприклад, мавзолей Констанци, дочки імператора Костянтина.


Високо рівня у період Римської імперії досягло мистецтво скульптури. Римські митці створили багато статуй на честь політичних діячів і імператорів. У цих статуях поєднуються правдивість в передачі натури з ідеалізацією образів. Мармурова скульптура Октавіана Августа є взірцем такого типу статуї. Майстер показав його як полководця, із жезлом у руці. Спокійна, горда поза, класичні пропорції фігури, ідеалізовані риси обличчя - все дуже схоже на статуї грецьких героїв. Скульптор помістив біля ніг імператора зображення дельфіна й амура - символ богині Венери (рід Августа походив від неї).


У другій половині I століття н. е. в часи правління династії Флавіїв високого рівня розвитку досяг скульптурний портрет. Йому властива емоційна насиченість, велика образна сила. Надзвичайно правдиво передають натуру скульптури цього періоду.


Портрет імператора Вітелія є типовим пам'ятником періоду правління Флавіїв. У портреті імператора можна побачити масивне підборіддя, важку старіючу голову, а у виразі обличчя можна прочитати самозакоханість честолюбця.


Бронзовий бюст банкіра Лукія Цецілія Юкунда з Помпей передає цинізм, скупість, черствість портретованого.


В розвитку римського портрету часів імператора Адріана та його наступників спостерігаються нові віяння. Найулюбленішим образом стає Антіной, який був другом імператора і який потонув у Нілі. Численні бюсти, статуї, рельєфи зображують Антіноя як римського бога або грецького атлета. Сповнені задуму, смутку портрети Антіноя. Майстерно володіли обробкою мармуру автори цих робот.


З монументальних портретних творів найвідомішою є кінна статуя імператора Марка Аврелія (бронзова) - "філософа на троні" (170 рік н. е.). Відзначається простотою постать Аврелія: одягнений у солдатський плащ, він вітає військо.


Подальший розвиток скульптурного портрета йде в напрямі достовірної передачі характеру і зовнішніх рис портретованого. Бюст імператора Каракалли є класичним прикладом цього. Масивні грубі риси обличчя, гнівний важкий погляд, різкий поворот голови розкривають образ підступного і жорстокого деспота.


Реалістичне відображення характеру коронованих осіб без ідеалізації та прикрас властиве також портретам імператорів Максиміна Фракійця та Філіпа Аравітянина. В останні часи рабовласницького Риму, коли вплив християнства збільшився, скульптурні портрети почали відзначатися схематизмом. Величезні широко розкриті очі, позбавлені життєвості обличчя, великі розміри - ознаки скульптури характерні для цього періоду. Наприклад, у статуях Валентиніана і Костянтина простежується відхід від реалістичних засад, від норм античного мистецтва.


Рельєфна скульптура набула значного розвитку у період імперії. У Вівтарі Миру, який збудований за часів Августа, на стрічці фриза зображена процесія на чолі з імператором та членами його сім'ї.


Рельєф набув широкого розвитку за імператора Траяна. Сцени рельєфу (200 м.) колони Траяна, були присвячені переможній війні римлян з дунайськими племенами - документи епохи. Вони розповідають про військове мистецтво та про побут римлян тої доби.


В цей період великого розвитку досяг живопис. Як свідчать розкопки в Геркуланумі і Помпеях, будинки заможних римлян були оздоблені стінними розписами. В провінціях імперії, зокрема на Сході, в Пальмірі фрескові розписи досягли особливого розквіту.


Становий портретний живопис з некрополя Фаюмського оазису здобув всесвітню славу. Тут римські та східні традиції переплелися з традиціями елліністичного мистецтва. Виконувалися портрети на дощечках або на полотні в техніці енкаустики - воскового живопису.


Зображення немолодого чоловіка (I століття) заслуговує на увагу. Його некрасиве обличчя відтворено реалістично. У його погляді відчувається неспокій, який можна сприйняти як скорботу за швидкоплинним життям. Митець досягає майже скульптурного об'єму, використовуючи світлотінь.


В християнських катакомбах (підземні приміщення і галереях), які на багато кілометрів протягнулися під Римом, збереглися цікаві образи - Давида Авраама. Розписи перших християнських базилік також виконувалися у дусі античних традицій. Зображення імператорів, святих, алегоричні сцени, присвячені подвигам і життю перших християн, дуже схожі на реалістичне античне мистецтво. Поступово під впливом християнства мистецтво втрачає земний зміст, а реалістичні життєві образи змінюються канонізованими образами святих. Так почало формуватися мистецтво нового періоду - середньовіччя.


Римське мистецтво відіграло значну роль у формуванні художньої культури багатьох країн світу.

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...