Культурне життя в Україні під час непу

Наголос у культурницькій роботі держава робила на вихованні мас у дусі комуністичних ідей. Партія вимагала, щоб культурне життя було національним за формою і соціалістичним за змістом, тобто не суперечило комуністичній доктрині.

 

Політизована культура мала формувати в суспільній свідомості певні стереотипи, які зробили б поведінку широких мас населення прогнозованою.

 

Вожді партії часто заявляли, що народні маси слід прилучити до культурних надбань усього людства. Однак із розмаїття загальнолюдської культури ретельно відбиралися лише фрагменти, які були корисними для комуністичної пропаганди.

 

У сфері культури влада залежала від так званих «буржуазних спеціалістів», тобто інтелігентів, світогляд яких формувався у дореволюційних навчальних закладах.

 

Активісти створеної компартійними функціонерами псевдокультурницької організації «Пролеткульт» (пролетарська культура) пропонували ліквідувати цю залежність простим способом: відкинути всі культурні надбання людства як буржуазні. В. Ленін не заперечував класового підходу до культури, але ставив проблему в іншу площину: змусити «буржуазних спеціалістів» робити те, що потрібне радянській владі. Тих, хто вимагав свободи творчості, чекали репресії.

 

Держава багато зробила для лікнепу -ліквідації неписьменності. У 1921 р. Рад-нарком УСРР зобов’язав усе неписьменне населення віком від 8 до 50 років навчатися грамоті. Робітники звільнялися на дві години від праці зі збереженням заробітної плати, якщо вони вчилися, а селяни отримували 25 відсотків знижки при обов’язковому страхуванні майна. Навчання в гуртках лікнепу було безкоштовним. Було організовано близько 120 культармійських університетів, які допомагали активістам лікнепу.

 

З 1924 р. почалася підготовка до запровадження чотирирічного обов'язкового початкового навчання дітей. У містах це завдання було виконане за кілька років. Однак у 1927/28 навчальному році поза школою ще залишалося близько третини дітей шкільного віку.

 

Після ліквідації ( з 1920 р.) університетів наукові дослідження зосередилися переважно в установах Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Приїзд М. Грушевського істотно пожвавив дослідження з вітчизняної історії. Вчений поставив за мету продовжити працю над справою всього життя -фундаментальною «Історією України-Руси».

 

У фізико-математичному відділі ВУАН на світовому рівні провадили свої дослідження Л. Граве, М. Крилов. Класичними в галузі мостовипробування були праці К. Симинського. Соціально-економічний відділ теж мав результати найвищої якості. Особливо плідно працював Демографічний інститут - перша в світі науково-дослідна установа з демографії.

 

Для української художньої літератури 20-ті роки стали періодом відродження. Національний літературний процес під впливом революційних подій, а згодом - українізації набув широкого розмаху. М. Хвильовий заснував Вільну академію пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), яка об’єднала понад два десятки талановитих майстрів слова - М. Бажана, О. Довженка, М. Куліша, Петра Панча, Ю. Смолича, В. Сосюру, П. Тичину, Ю. Яновського та ін.

 

Найяскравішим здобутком українського театрального мистецтва став харківський театр «Березіль», організований у 1922 р, видатним режисером Л. Курбасом.

 

Різноманітним було музичне життя, в якому відігравали чільну роль Г. Верьовка, П. Козицький, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький. Розвивалися всі види образотворчого мистецтва, представлені митцями старшого покоління - М. Бойчуком, І. їжакевичем, Ф. Кричевським, а також молодими художниками -А. Петрицьким, В. Касіяном та ін.

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...