Вишивка в давні часи

Про існування вишивок на території сучасних українських земель в давні часи свідчать стародавні історики, зокрема Геродот, та різні матеріали археологічних розкопок. Так, у могилах перших століть нашої ери були знайдені залишки вовняного одягу, прикрашеного багатоколірними вишивками. На одній з таких вишивок видно червоний і жовтий кольори.

 

На різьбленому диптиху IV ст. «варвари» — слов’яни, які підносять дари імператору Констанцію, зображені в одягу, багато прикрашеному вишивкою; узори складаються з сітки ромбів.

 

Сорочки з вишитою до пояса манишкою бачимо на срібних чоловічих фігурках VI ст. з Мартинівського скарбу на Черкащині, а також на бронзовій статуетці з околиць Хорола на Полтавщині, яка належить до VI — VII ст. н. е.

 

Вишиті сорочки такого ж типу існували і в період Київської Русі, про що свідчить срібний браслет роботи київських майстрів з так званого Тверського скарбу з зображенням чоловічої постаті. Масове розповсюдження вишивок на чоловічому одязі підтверджується літописами, а також зображеннями на фресках Софійського собору у Києві. Є відомості про запровадження княгинею Анною Мономахівною навчання вишивальному мистецтву в монастирських школах.

 

На широке застосування вишивки в древньоруському побуті вказують, зокрема, оповідання араба Ібн-Фадлана про слов’яноруський похоронний обряд, в якому згадується, що лавку, виготовлену для погребної церемонії, вкривали вишитими килимами.

 

Про існування вишивки на території сучасних південно-українських земель свідчать численні «кам’яні баби» (X — XI ст.), на яких чітко позначені вишивки на уставках, манжетах та подолах одягу. Зображений на них геометричний узор, переходячи від покоління до покоління, зберігся до наших днів і зустрічається в сучасних народних вишивках.

 

На ряді тканин, що збереглися у вигляді невеликих фрагментів, добутих під час розкопок Десятинної церкви у Києві, виразно виступають вишивані узори на зразок рядків ламаних ліній, сітки ромбів, «есів» та подвійних кружечків. На деяких з них, наприклад на фрагменті з узорами «есів», ясно позначається техніка вишивання — ланцюжка.

 

З поховання X — XI ст. біля с. Городниці над Дністром видобуте шите «чільце» — налобник — прикраса жіночого одягу. Головний геометричний елемент цього узору також часто зустрічається и сучасній народній вишивці.

 

Л. Т. Кравчук 1969 р. 

p style=

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...