Київський завод художнього скла

Київський завод художнього склаКиївський завод художнього скла - одне з найбільших провідних підприємств України. Продукція заводу - найрізноманітніші за формою і функціональним призначенням вироби, які користуються великим попитом не лише в нашій країні, а й далеко за її межами. Так, з виробами заводу знайомі в Угорщині, Болгарії, Польщі. Вони широко демонструвалися в Японії, Італії, Канаді та Франції, знайшли шанувальників в країнах Скандинавії - Швеції і Фінляндії.

 

Визначенню художньої індивідуальності заводу передувала багаторічна напружена праця обдарованих майстрів, художників і всього колективу.

 

Цінною особливістю сучасного українського склоробства є збереження традицій гутного скла, основи якого були закладені ще за часів Київської Русі і плідно розвивалися майстрами Україні в XVII - XVIII вв.

 

Висока майстерність гутників XVIII ст. виявилася в стриманості художніх засобів та в певній декоративності. Українські майстри оздоблювали посуд з відчуттям смаку і міри. Виконуючи вироби в техніці вільного видування з ліпними профільованими деталями, вони досягли значної різноманітності форм, в яких функціональність і декоративність приведені до повної гармонії.

 

Перейнявши і розвинувши надбання майстрів минулого, сучасне українське скло піднялося на новий, вищий щабель розвитку.

 

Київський завод художнього скла виріс з маленького підприємства, яке існувало до революції 1917 року (Існує думка, що цей завод було засновано в 1720 році: архіви зберегли указ Петра I про організацію в Києві заводу дзеркального скла і кришталевого посуду.) В перші пореволюційні роки завод називався "Червона гута" і випускав посуд суто побутового призначення.

 

В подальші роки відбуваються докорінні зміни в структурі виробництва і асортименті продукції заводу. Тому в 1934 р. "Червону гуту" було реорганізовано в склотермосний завод. Паралельно з термосами випускалися вироби сортового скла: склянки, келишки, графини. Після Великої Вітчизняної війни налагоджується виробництво кришталевого посуду.

 

Нові прогресивні тенденції в розвитку радянської культури і мистецтва 50-х років зумовили значні зрушення і в українському склоробстві. Саме в ці роки (1955 - 1958) на заводі провадиться велика робота по реконструкції старих і будівництву нових приміщень, цехів, впроваджується нове обладнання, покращуються умови праці робітників. Збільшується випуск продукції; на завод приходять художники-професіонали, що сприяє підвищенню художнього рівня виробів. Поряд з прейскурантними зразками успішно впроваджуються в виробництво речі, створені у творчій майстерні заводу. Робота над новими виробами призвела до глибокого, справжнього розуміння матеріалу, оволодіння його технічними і декоративними властивостями.

 

На перший план виступають практичні та естетичні потреби часу. Звідси велике коло ідейно-художніх, функціональних, художньо-технічних завдань, для вирішення яких залучаються не лише сучасні численні і різноманітні засоби вираження, а й кращі досягнення художньої спадщини. Насамперед це глибоке осмислення зв'язку народного мистецтва з життям і запозичення у нього всього позитивного, розумного і придатного для сучасності.

 

Першими художниками, які звернулися до традицій гутного скла, були П. П. Аверков, А. Д. Зельдич, Л. М. Мітяєва, І. В. Зарицький. Творче втілення рис національного мистецтва стає одним з істотних факторів у формуванні художнього напрямку заводу. М'які, округлі, соковиті форми посуду прикрашаються наліпленими в гарячому стані або вплавленими в товщу скла стрічками, джгутами, нитками. Широко застосовуються кольорова "крихта" та декорування гарячим склом, які утворюють на предметах яскраві, живописні плями. Колір і малюнок в кожному творі відповідають певному декоративному задуму. Роботи цього періоду приваблюють різноманітністю порушених у них проблем і майстерністю виконання.

 

Зростаючий попит на вироби з художнього скла зумовив потребу у збільшенні виробництва, створенні спеціалізованого підприємства. Київський завод вже мав експериментальну та виробничу базу, тому в 1960 р. його було реорганізовано в завод художнього скла. Головним у діяльності підприємства лишається створення речей побутового призначення, у відповідності до зростаючих естетичних потреб населення. Урізноманітнюючи пластику посуду, художники проектують багато нових зразків, позначених красок силуетів, рівновагою і гармонією всіх елементів, продуманим підходом до вибору декору.

 

Сьогоднішній асортимент включає різноманітні вироби: чарки і келихи; прибори для води, квасу, десерту, вина; туалетні прибори і попільниці; різні за формою вази, цукерниці, таці; сувенірні та подарункові вироби і т. д.

 

Значна увага приділяється створенню декоративних предметів, а також виставочних, унікальних, позначених високою художністю, тонкою майстерністю виконання. Для виробів вживають безбарвне скло та акварельні напівтони, яскраві, інтенсивні кольори і прозорий кришталь. Застосовуються різні способи вироблення, але як і раніше перевага віддається вільному формуванню (гуті), яке передає надзвичайну пластичність і красу скла. Працюючи в цій техніці, художник разом з майстром-виконавцем творчо використовують і розвивають її можливості.

 

При всій художній різноманітності, якою характеризується сучасне київське скло, чітко виявляється спільність, що відбиває єдину національну школу: творче використання форм народного посуду, вибір традиційного художньо-технічного прийому, створення мажорних за кольором речей.

 

Серед провідних художників заводу Л. М. Мітяєва - художниця тонкого ліричного обдарування, глибокої емоційності, вишуканого смаку. Її твори, крім ужитковості, завжди несуть смислове навантаження і висловлюють різні відтінки естетичного почуття.

 

Як майстер різнобічних творчих інтересів Мітяєва з успіхом працює в кришталі. Її творам властиві композиційна ясність, рівновага і гармонія всіх елементів декору.

 

Важливий внесок у розвиток художнього скла зробив І. В. Зарицький. Одним з основних творчих завдань, рішенню якого художник приділяє багато уваги, є взаємодія предмета та зображення. Виходячи з форм українського народного фігурного посуду, Зарицький створює серію приборів для пиття, які вважаються кращими зразками виробів заводу останніх років. Цей виразний і в той же час лаконічний за формою посуд з добре продуманим декором розрахований на широке застосування в побуті.

 

Тісно пов'язана з заводом творчість В. Н. Геншке. Свої роботи автор урізноманітнює грою пропорцій з чітким виявленням мас і об'ємів, сміливими кольоровими поєднаннями.

 

На початку 60-х років колектив заводу поповнюється новими обдарованими художниками, які захоплено і цікаво розвивають вже усталений напрямок. Так, у творчості С. В. Голембовської спостерігається постійне прагнення до багатої, своєрідної декоративності форм, їх певної монументальності і локальності кольору.

 

Традиції гутництва своєрідно інтерпретуються І. Г. Аполлоновим, художником, який тонко відчуває пластичні властивості скла, вміло поєднує у своїх виробах зовнішню стриманість з внутрішнім динамізмом.

 

Чіткі за малюнком, прості, злегка геометризовані, доведені до великої точності і своєрідної вишуканості в пропорціях і лініях вироби О. І. Гущина та В. Т. Затинайко.

 

Останнім часом завод випускає скульптуру, автором і виконавцем якої є талановитий художник А. Г. Балабін, особливе образне мислення і вражаюча технічна майстерність якого склалися під час довгих серйозних пошуків і наполегливої праці. Художником створена серія чудових за своєю пластичності скульптур на теми реальної дійсності і міфології.

 

Давнім звичаєм на заводі є тісна творча співдружність художників і майстрів-виконавців, високий технічний артистизм яких має вирішальне значення при втіленні художньої ідеї в матеріал.

 

Серед майстрів з яскравою творчою індивідуальністю виділяються видувальник В. І. Погребний та алмазник В. А. Залізко, які не лише розвинули та оновили прийоми і техніку обробки скла, а й створили оригінальні самостійні роботи.

 

Позитивною подією на заводі було створення Експериментально-художнього відділу, в який, крім художників і майстрів, увійшли інженер по асортименту, технолог і економіст. Діяльність цього відділу сприяє більш мобільному і чіткому впровадженню у виробництво кращих зразків художнього скла.

 

Різноманітність яскравих обдарувань, постійний пошук визначають діяльність Київського заводу художнього скла. Творча ініціатива поєднується з високою вимогливістю до виконання.

 

Зручні, цікаві за формою, яскраві, соковиті за колоритом вироби заводу користуються великою популярністю і попитом. Кращі з них експонуються на республіканських, всесоюзних, міжнародних художніх і промислових виставках, ярмарках, демонструючи високу майстерність українських склоробів.

 

Н. І. Корнієнко. 1975

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...