Різьба по дереву в Київській Русі

На землях сучасної України населення віддавна займалось обробкою дерева. З нього будували будинки, виготовляли різні предмети домашнього і господарського призначення. які нерідко прикрашалися різьбою. Перші відомості про дерев’яний посуд, яким користувалися скіфи, що населяли південну частину сучасної території України, подає нам грецький історик Геродот (V ст. до н. е.) в описі Скіфії.

 

Великий ківш і черпак, знайдені під час археологічних розкопок Кургана Солоха біля с. Великої Знам’янки на Запоріжжі (IV ст. до н. е.), є одними з ранніх зразків дерев’яного посуду, прикрашеного накладною золотою бляхою з витисненими орнаментальними мотивами у вигляді риби.

 

Тваринні орнаментальні мотиви та людські зображення на золотій накладній блясі виявлені на скіфських дерев'яних налуччях («горитах») з Чортомлицького та Мелітопольського курганів (IV ст. до н. е.).

 

Дерев’яні похоронні ложа з Чортомлицького Кургана і Кульобської могили та дерев'яний саркофаг з розкопок гірського хребта Юз-Оба біля Керченської протоки (IV ст. до н. е.) свідчать, що в ті часи дерев’яні вироби прикрашали також поліхромним малюванням та інкрустацією металом, склом, бурштином, слоновою кісткою та різноколірними породами дерева.

 

Сармати, які заселяли південні землі сучасної території України в перших століттях нашої ери, приділяли велику увагу кольору в оздобленні дерев’яних виробів, поєднуючи золоті та срібні накладні пластинки, гравіровані стилізованою орнаментацією, з інкрустацією різноколірним дорогоцінним камінням і склом.

 

Древні слов’яни прикрашували свої дерев'яні святилища плоскою рельєфною ажурною і фігурною різьбою.

 

В Київській Русі була розвинена монументальна дерев’яна скульптура. Літопис Нестара розповідає, що київський князь Володимир «постави кумиры на холму, вне двора теремного: Перуна древяна. а главу его сребрену, а ус злат, и Хърса, н Даждьбога. и Стрибога, и Сиамарьгла, и Мокошъ». Таким чином, у древнім місті Києві за часів князя Володимира стояло шість дерев'яних монументальних статуй, які зображали язичеських богів.

 

Той самий літописець зазначає, що в побуті населення Київської Русі вживалися дерев'яні вироби (бочки, миски, ложки і т. п.), які також часом були прикрашені плоскою різьбою та інкрустацією. Залишки таких виробів (дерев’яні миски) знайдено під час розкопок Райковецького городища на Житомирщині.

 

Археологічні розкопки виявили багато різноманітних металевих інструментів для обробки дерева (сокири, ножі, долота, сверла і т. п.), які переконливо свідчать про широкий розвиток цієї галузі народної творчості в Київській Русі.

 

Отже, в найдавніші часи на території сучасних земель України було широко розвинене виробництво різноманітних предметів з дерева, які нерідко прикрашалися різними видами різьби та інкрустацією різноколірними породами дерева, металом, склом, слоновою кісткою, бурштином і т. п. Для оздоблення дерев'яних виробів деколи застосовувалося поліхромне малювання та накладання золотих і срібних пластинок з витисненими і гравірованими орнаментальними мотивами та фігурними зображеннями.

 

Під час феодальної роздрібненості і татарських нападів в XIII — XV ст. центри художніх ремесел перемістилися зі східних земель України на західні. Основним центром стала Галицько-Волинська земля, до якої, як сказано в Галицько-Волинському літописі під 1259 р. «идяху денъ во денъ уноты и мастера всяции бежаху изъ Татаръ, седельницы, и лучницы, и тульницы, и кузнецы железу и меди, и сребру, И бе жизнъ и напол-нышася дворы окресгь града, поле и села».

 

Визначним митцем-різьбярем того часу був «хитрець Авдій, иже украсы церковь резьбой в городе Холме». Під його керівництвом в 1260 р. було виконано багато робіт, прикрашених рельефною і об’ємною різьбою, не лише в камені, ай в точеному і золоченому дереві, про що згадує Галицько-Волинський літопис такими словами: «оть древа красна точенъ и позлащенъ дне и вне, дывлению подобенъ».

 

А. Ф. Будзан

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...