Українські килими

С А Кириченко Н Г КлейнКолекція зразків давнього і сучасного килимарства, що зберігається в музеї, — яскраве свідчення високої і самобутньої художньої культури українського народу. Протягом багатьох століть у народному килимарстві України йшов складний процес формування і розвитку своєрідних орнаментальних форм. Квітуча, багатобарвна українська природа була постійним джерелом натхнення для народних майстрів. На розвиток килимарства весь час впливали соціальне середовище та побутові умови її творців.

 

Мовою орнаменту народні художники відображали своє ставлення до навколишньої дійсності, своє уявлення про прекрасне. Тому в кожному килимі глибоко відчутна та велика творча індивідуальність, що її народний майстер зумів вкласти у свою працю.

 

Перші відомості про виготовлення і використання килимів у домашньому побуті дають нам літописні джерела X — XI століть. Килимовими тканинами прикрашали стіни, вкривали підлогу, столи, лави, скрині. Використовували їх також в обрядах поховання.

 

Термін «килим» вперше зустрічається у XVII ст. Так називдли тип безворсного двобічного тканого виробу переважно вузької і видовженої форми, оздобленого геометричним орнаментом. Згодом всі килимові вироби, як з рослинним, так і з геометричним малюнком, стали називати килимами.

 

Килимарство особливо розвинулось в XVII — XVIII століттях. За тих часів у багатьох етнографічних районах формуються місцеві, локальні особливості в орнаментиці, композиції та колориті килимових виробів. їх все ширше використовують у побуті. Килими виготовляють не лише у домашніх умовах, а й у приватних майстернях та мануфактурах.

 

Основною сировиною для виробництва килимів була вовна, яку фарбували переважно рослинними барвниками. їх ткали на дерев'яних вертикальних або горизонтальних верстатах. На вертикальних майстри робили килими з рослинним орнаментом, на горизонтальних — з геометричним. Рослинна орнаментика переважала у килимах східних, геометрична — західних областей України.

 

Українське народне килимарство представлене в колекції музею багато й різнобічно. Збірка нараховує близько 900 виробів майстрів XVIII — XIX століть та художників Радянської України.

 

Здавна славиться килимовим мистецтвом Полтавщина. У відомих осередках Решетилівці, Опішні, Зінькові, Золотоноші, Санжарах працювало чимало талановитих майстрів. Різноманітний за формами, вишуканий малюнок полтавських килимів здобув світову славу. їхня композиція вільна, невимушена й ритмічна, колорит вражає м'якою гармонією барв.

 

У музеї представлено велику й цікаву колекцію килимових виробів з Київщини. Для килимів цієї групи характерний рослинний орнамент з реалістичним трактуванням квіткових мотивів та насиченим колоритом.

 

Досконалою композицією і розмаїтим забарвленням відзначаються килими Поділля. Типовий для них малюнок великих вазонів або ромбів із складною розробкою внутрішнього поля. Композиція його горизонтально видовжена. Рослинно-геометризований орнамент часто поєднується з різноманітними геометричними фігурами або жанровими сценами, які надають подільським килимам особливої привабливості. Серед них — сцени військової муштри, багатолюдних ярмарків, зображення хвацьких троїстих музик, вершників, мисливців, сцени різних обрядів та свят. Подільським килимам притаманна умовність зображення, стилізація і узагальненість образів.

 

Н Н  Бабенко Вовна ручне тканняУ колекції музею зберігається унікальний килим з Волині (1782), оздоблений геометричним малюнком. В,«илимових виробах західних областей України найбільшого поширення набув геометричний малюнок. Визначними центрами килимарства з давніх часів тут були Косів (нині Івано-Франківська обл.) та Глиняни (Львівська обл.).

 

В орнаментиці цієї групи переважає тип смугастого килима, що не має спільного поля, а площина його розділена на широкі та вузькі смуги, заповнені геометричними фігурами. Косівські та глинянські килими поліхромні.

 

На межі XIX — XX століть українське килимове мистецтво переживає занепад. Народним майстрам стало важко конкурувати з набагато дешевшими фабричними виробами. Крім того, почало занепадати вівчарство, з'явилися дешеві анілінові барвники, використання яких призвело до зниження колористичних якостей українського килима. Справді широкого розвитку набуло килимарство після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Поступово у старих килимарських осередках почали відроджуватися художні промисли.

 

Нині на Україні працює велика армія талановитих майстрів та художників, які розвивають і збагачують кращі традиції народного мистецтва. Полтавський килимовий орнамент оживає у казково-фантастичних творах заслуженого майстра народної творчості УРСР Н. Бабенко, дістає нові образні розв'язання у творах заслуженого художника УРСР JI. Товстухи. Традиції подільського килима продовжує художниця М. Сенюк; на Львівщині, в Глинянах, плідно працює художник В. Карась.

 

Л  С Товстуха Вовна ручне тканняУкраїнське радянське килимарство займає в збірці музею основне місце. Починаючи з перших років Радянської влади на Україні, можна простежити розвиток всіх його давніх типів. У перші пореволюційні роки виникає новий тип килимового мистецтва — тематичний килим. Він привернув увагу багатьох відомих українських художників. У колекції зберігаються цікаві килими 20 — 30-х років: «Карл Маркс» (1926) С. Колоса, «Збирання врожаю» (1936) народного художника СРСР М. Дерегуса, «К. Ворошилов та С. Будьонний приймають парад Червоного козацтва» (1936) Д. Шавикіна.

 

 Тематичний килим — це яскравий приклад творчої співдружності художників-професіоналів і народних майстрів.

 

Невичерпною темою для художників є життя й діяльність В. І. Леніна. Килим «Пісня про Леніна» (1970), створений за картоном заслуженого діяча мистецтв УРСР С. Кириченка та Н. Клейн, є одним з кращих у музеї. Визначні події життя нашої країни, ювілейні дати, перемоги в соціалістичному будівництві знаходять втілення в творах художників і народних майстрів.

 

Радянська емблематика і символіка в них органічно поєднується з українським національним орнаментом.

 

Образу видатного українського поета-революціонера Т. Г. Шевченка присвятили свій твір М. та І. Литовченки (1960). До літературних образів драми Лесі Українки «Лісова пісня» звернувся художник О. Машкевич у килимі «Пробудження» (1970). В композиції твору автор вдало використав багаті традиції українського килимового орнаменту.

 

Серед останніх поповнень музею слід назвати урочистий за своїм звучанням килим «Вічний вогонь» (1977), створений заслуженим художником УРСР Л. Жоголь, багатий на розмаїті барви килим «Дивоцвіт» (1975) Н. Бабенко, серію виробів з циклу «Пори року» Л. Товстухи.

 

Українське радянське килимарство демонструє сьогодні високий рівень розвитку. Увібравши все краще, що було створене українським народом протягом багатьох століть, вивчивши і збагативши килимове мистецтво, сучасні художники і народні майстри створюють глибокозмістовні, високохудожні твори, в яких втілюють свою любов до Батьківщини, славлять наше прекрасне сьогодення.

 

Л. С. Білоус

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...