Художня обробка металу XIX — початку XX ст.

Виробництво предметів побуту з кольорових металів в селах і містечках у період капіталізму не набуло широкого розвитку. Воно зберігало форму домашнього промислу, що обслуговувало сільське господарство і задовольняло побутові потреби населення. Колекції виробів художнього металу, що експонуються в музеях, дають неповну, але досить чітку картину розвитку цієї галузі художнього промислу на Україні в XIX — на початку XX ст.

 

Незважаючи на суто побутове призначення, вироби з кольорових металів, що виконані технікою литва, холодної ковки, золочення, вражають багатством асортименту, вибагливістю форм, декоративністю, технічною майстерністю. Вони свідчать про велику творчу обдарованість, фантазію і винахідливість народних майстрів, про високо розвинуте в них почуття краси.

 

На Полтавщині, Харківщині, Чернігівщині, Катеринославщині виготовлялися різні прикраси: персні, обручки, сережки, підвіски, ободки до дукачів, хрестики, ланцюжки, гудзики, гаплики, пряжечки, окуття люльок тощо. Обручки були гладкі, інколи з тонким різьбленням, персні з вставленим кольоровим склом — «очком». На Полтавщині побутували різновидні сережки з срібла і нейзильберу, так звані рогатки з вставленим червоним граненим склом, і сережки у вигляді шестигранного хреста. Вироблялися також сережки у вигляді коліщаток та вужика — «гадючки», прикрашені у центрі кружком.

 

На Харківщині сережки з латуні складалися з двох частин: штампованої розетки чи зірочки з червоним склом і підвіски у вигляді серця або овального коліщатка з чеканеним стилізованим рослинним чи геометричним орнаментом. На Чернігівщині виготовляли срібні дуті сережки округлої форми з підвіскою з жовтого скла. Позолочені сережки складалися з трьох частин — верхньої розетки у вигляді шестипелюсткової квітки з вставкою з червоного скла в центрі, стрічки-пластинки з такою ж вставкою і довгої конічної підвіски. Сережки Катеринославщини нагадують сережки Харківщини. Вони мають форму серця, двох чи трьох листочків з підвіскою з голубого скла чи скла, що імітує бурштин. Поширені були підвіски у вигляді петлі, загостреної краплі, вгнутого круга з намистиною всередині з нарізуванням на зовнішній стороні.

 

Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом. Чернігівські, зокрема ніжинські, дукачі мають вигляд банта, завершеного металевою пластинкою — короною. Сам дукач обведений крученим дротиком.

 

Кращими золотарями Чернігівщини наприкінці XIX — початку XX ст. були К. Плациндар та І. Москвичов. З розвитком промисловості, яка стала постачати значно дешевші вироби, народне золотарство на Наддніпрянщині почало занепадати. В районах Східних Карпат у силу своєрідних соціально-економічних умов народна обробка кольорових металів продовжувала розвиватися і в другій половині XIX та початку XX ст. 3 цього осередку зберігся один виріб, який датується ще 1698 р. Це «бартка», прикрашена ритим орнаментом. Заслуговують на увагу також чоловічі палиці — топірці, виготовлені у 1834 і 1840 рр. народним майстром Лукином Дудчаком з с. Брустурова — першим відомим латунником-«мосяжником» у районі Східних Карпат. Народні майстри Східних Карпат виготовляли вироби з міді, латуні і нейзильберу за допомогою литва, гарячої та холодної ковки, а також з латунної й нейзильберової блях — технікою клепання, а з латунного Дроту — технікою в’язання.

 

Вироби з металу, що побутували в XIX ст. і першій половині XX ст. в Східних Карпатах, можна поділити на три групи: речі побутового вжитку, прикраси, кінську збрую.

 

З предметів побутового вжитку слід назвати прості і складані ножі з ажурною ручкою (так звані бгані і забигачі), мисливські ножі, жіночі палиці, люльки, проколювачі, кресала, остроги до чобіт, наключники, лускоріхи, гольники тощо.

 

Високими художніми якостями відзначаються прикраси: персні, обручки, ковтки, головні прикраси «чільця», персні для стягання хусток на шиї, дукачі, сороківці, чоловічі нагрудні медальйони і хрести, бляхи для обтягування чоловічих капелюхів і поясів, поясні пряжки і кільця, браслети, гудзики тощо.

 

З предметів кінської збруї майстри виготовляли стремена, вудила, пряжки і кільця для з’єднування шлей, прикраси у вигляді кілець для упряжі.

 

Виробництво предметів побуту з металів було спадковим і передавалося з покоління в покоління разом з знаряддями праці, технічними навиками, прийомами і традиційними орнаментальними мотивами, які народ зберігав століттями. Яскравих творців народної художньої культури Східних Карпат дали роди Дудчаків з с. Брустурова, Медвідчуків з с. Річки, Федюків з с. Дихтинця.

 

Вироби Лукина Дудчака простих та суворих форм свідчать про великий хист майстра. Орнамент на них нескладний, часто виконаний від руки. З декоративних мотивів народний умілець найчастіше вживає дрібну решіточку, «ільчете письмо», «мачок», «очка» та ін.

 

Творчі традиції Лукина Дудчака продовжували його син Никора і племінники — Дмитро та Іван. Вироби Никори Дудчака експонувалися на господарсько-промисловій виставці в Коломиї 1880 р. і дістали високу оцінку.

 

Свої знання Никора Дудчак передав синові Дмитру, творчість якого припадає на останню чверть XIX і початок XX ст. Дмитро Дудчак не допускав жодної модернізації. Його вироби щодо форм і орнаменту виконані за давніми зразками. Ножі «бгані», «забигачі», мисливські ножі з виделками, кільця до поясів та інші твори Дмитра Дудчака відзначаються красою візерунків і завершеністю форм.

 

Широко відомі своїми художніми виробами з металу у другій половині XIX ст. були також села Криворівня, Розтоки, Красноїлів, Устеріки, Голови, Путила, Селятин.

Серед кращих майстрів цих центрів слід назвати Ілька Кіщука, Федора Якіб’юка, Василя Пітиляка, Василя Девдюка та ін.

 

Художні металеві вироби народних умільців відзначаються гармонійним поєднанням форм і орнаментів. Прикраси виконувалися гравіруванням, штампуванням, карбуванням, тисненням, вирізуванням.

 

Найскладнішого за своєю композицією орнаменту майстер досягав простими саморобними знаряддями: пунсонами, різної товщини рильцями, циркулем, долотцем тощо. Надзвичайне багатство орнаментальних композицій створювалося шляхом поєднання кількох ритмічно розміщених простих геометричних елементів: ламаних ліній, трикутників, квадратів, ромбів, прямокутників, кіл, поодиноких і концентричних півкіл, кругів, зигзагів, точок, смужок і спіралей.

 

Одночасно з строго геометричними мотивами побутували геометризовані рослинні мотиви, які здебільшого втратили вигляд рослин. Перехідною формою від геометричного до рослинного орнаменту є «смерічка», «сосонки», «колосок», «ялинка», «гільця», огірочок», «квіточка».

 

На багатьох виробах («чепрагах», топір-цях, наключниках та інших) спостерігаємо давній орнамент: шестипелюсткову розетку, так звану ружу.

 

Велику майстерність народні умільці показували не тільки в орнаменті, а й у своєрідній скульптурній пластиці. Зразками народної скульптури малих форм є невелика, але цікава група художніх металевих виробів. Назвемо хоча б чоловічі палиці з рукоятками у вигляді пари голівок коників, лускоріхи у вигляді півня, рукоятки кресала у вигляді коника, собачки тощо.

 

Л. М. Суха

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...