Писанка

Українська народна писанкаУкраїнська народна писанка має давню історію. Ще в древніх слов'ян її вживали в обрядах зустрічі весни. Пізніше, після введення християнства, вона увійшла в обряд святкування великодня. Через крихкість матеріалу писанки минулих віків не збереглись. Оцінку цьому оригінальному виду народного мистецтва можна дати лише на основі збірок 20 ст. У радянський час писанка, втративши свій культовий зміст, відіграє роль сувеніру.

 

Узори на писанках виконуються різними технічними прийомами. Широко вживана, наприклад, техніка розпису воском за допомогою спеціального писальця. В окремих районах (Південне Поділля, Буковина) застосовують техніку краплення - капання воском безпосередньо на яйце восковою свічкою. В деяких місцевостях Волині і Прикарпаття побутує техніка зіскрібання "різьблення" по пофарбованому вже яйці. Забарвлення яєць в один колір (червоний, синій, жовтий, зелений) характерне для всієї території України. Пофарбовані таким способом яєчка називаються "крашанками","галками", "галунками", "сливками", "мальованками".

 

Для фарбування писанок вживалися барвники домашнього виробу: відвари з кори дерев, настої рослин, згодом анілін.

 

Важливу роль у композиції писанки відіграє фон. Щоб одержати багатоколірну писанку, поступово на різних фонах зарисовують окремі мотиви розтопленим воском. При цьому зберігають послідовність кольорів від найяснішого до найтемнішого. Малювати починають на білому яєчку, яке купають спочатку у жовтій, потім червоній, а під кінець у чорній фарбі. Елементи і мотиви, що були покриті воском на білому, жовтому і червоному тлі, утворюють орнамент відповідного кольору на чорному фоні.

Рисунок на яйці писанчарки завжди виконують рухом від себе. Відповідно до наміченого узору ділять поверхню яйця на дві, чотири або більше поздовжніх чи поперечних ділянок. Від кількості і напряму ліній, в основному симетричних, залежить структура писанкового орнаменту. На поверхнях, розмежованих лініями, розміщують окремі орнаментальні мотиви, які ритмічно чергуються.

 

Писанкові мотиви писанчарки рисують контурами та площинами. Одноколірні площини обведені білими або кольоровими контурами.

 

Геометричний орнамент писанок має невелику кількість лінійних і фігурних елементів. Різноманітність мотивів творить тут відповідний уклад рисунка.

 

Велику різновидність спостерігаємо серед писанок з рослинним орнаментом: гілочки,квітки, вазонки, гірлянди, листки. На Київщині тільки з двох мотивів - дубового і вишневого листочка - писанчарки виконують сорок вісім різноманітних візерунків.

 

Писанки з тваринними мотивами зустрічаються рідко. Вони відтворюють цілі фігури (коник, олень, риба, голуб, півник, павич, метелик) або тільки частини їх організму ("курячі лапки", "качачі шиї", "крильце" та інші).

 

Повсюдно поширені писанки з предметними мотивами ("грабельки", "вітрячки", "гребенці" тощо).

 

Рідко спостерігаються на українських писанках орнаментальні мотиви, взяті з народної архітектури ("дзвінички", "віконці", "дашки"), що творять елемент суцільного узору. Звичайно вони виведені контуровим рисунком.

 

Писанки Наддніпрянщини характеризуються чорним, темно-вишневим, червоним, інколи зеленим фоном, часто без поділку на поля, рідше з чотири-, восьмидільним поділом або поділом типу "барильця". Орнамент писанок переважно рослинний, у деяких селах геометричний. Найбільше поширені елементи орнаменту "дубовий лист", "горіховий лист". Квіткові орнаментальні мотиви "рожа", "гвоздика", "тюльпан" подані у розгорнутому вигляді у трьох кольорах: червоному, жовтому, білому.

 

 Подекуди в рослинну композицію вводяться фігури людей та тварин. Геометричний орнамент писанок Наддніпрянщини побудований з різноманітних зірок, квадратиків, ромбиків, клинчиків, хрестиків тощо.

 

Для писанок Поділля характерний чорний, червоний, фіолетовий і рудо-коричневий фон, часто з дво-, чотири- або восьмидільним поділом з довільно розкинутим багатим рослинним, рідше геометричним орнаментом. У рослинну композицію у деяких районах вплетені тваринні мотиви. 

 

На писанках Західного Поділля переважає геометричний орнамент. Це різновидні "клинчики", "гребенці", "грабельки", що перегукуються з такими ж візерунками на писанках Східної Львівщини і Волині. Вони бувають укладені симетрично на двох або чотирьох полях, інколи розкидані асиметрично по всьому полю писанки . Подекуди в південній частині Західного Поділля знаходимо на писанках розписи з ліній і кривульок, а також орнаментальних мотивів неправильної будови.

 

На писанках Полісся переважає геометричний або сильно геометризований рослинний орнамент з поділом писанки на дві, чотири і вісім полів. Геометричні мотиви уложені ритмічно на окремих полях, рідше розкидані по всьому полю писанки. 

 

В північних районах Полісся писанки звичайно мають білий орнамент, а в районах, що межують з Волинню і Поділлям, він збагачений червоним, жовтим, зеленим кольором.

 

На писанках Волині і Прикарпаття спостерігається переважно геометричний орнамент, за винятком північно-західної Львівщини, де домінує рослинний орнамент на чорному фоні. Подекуди на півдні Львівщини фон писанок зелений або кофейний.

 

Для волинських писанок характерний поділ яєчка на два-чотири, а найчастіше на вісім орнаментальних полів, в яких ритмічно повторюються "вітрячки", "грабельки", а також різновидні спіралі тощо.

 

Орнамент в Східних Карпатах геометричний, намальований тонесенькими жовтими і білими контурами.


Писанки з Буковини нагадують писанки Карпат і Східного Закарпаття.

 

Народна писанка має чудові декоративні якості. Вона зберегла багато старовинних орнаментальних мотивів, має тонко згармованізований колорит і витончений рисунок, завдяки чому ще й сьогодні служить невичерпним джерелом орнаменту для художників-професіоналів.

 

А. М. Суха.

 

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...