Український декоративний розпис

Народне мистецтво є неперевершеним педагогом, який, впливаючи на світ емоцій, розкриває народний характер, вчить мудрості, прилучає до його традицій, історії, любити рідний край. Тому так важливо, щоб народне мистецтво змалку увійшло в життя дитини, оточувало її, радувало, породжувало потребу у власній творчості.

 

Особливо близький і доступний малечі декоративний розпис, що оспівує красу рідної природи. Яскравий і радісний, він викликає щире захоплення, створює піднесений настрій, учить бачити прекрасне.

 

Народжений у давнину звичай прикрашати стіни хат, печі, скрині стилізованими зображеннями квітів дійшов до наших днів, набувши статусу орнаментального мистецтва. Удосконалюючи й ускладнюючи візерунки, включаючи в них зображення тварин, людей, народні майстри перенесли декоративний розпис і на інші предмети вжитку та матеріали — папір, фарфор, текстиль, метал. Сьогодні його застосовують також у поліграфії, оформленні інтер’єрів громадських будівель.

 

Збереження і розвиток традицій, відмінності природних зон у різних місцевостях України, історичні умови сприяли надзвичайній розмаїтості українського декоративного розпису. Для кожного регіону характерні своя колірна гама, певні елементи, улюблені композиційні рішення візерунка. Поряд з цим кожний майстер, як колись кожна господиня хати, прагне створювати нові оригінальні й неповторні орнаменти. Об’єднує різні твори святковий, життєствердний настрій.

 

Розкриваючи дітям світ народного мистецтва, важливо вчити їх бачити спільне для різних зразків українського декоративного розпису, традиційне для певного регіону і помічати своєрідне, особливе для кожного автора або твору. Слід звертати увагу й на те, з якою любов’ю, захопленням виписано кожну квіточку, листочок, ягідку, яка це копітка робота. Важливо підкреслювати зв’язок візерунка з рідною природою, яка надихає народних майстрів, допомогти впізнати знайомі дітям рослини, порівняти зображення природних квітів, тварин із придуманими художником.

 

Прагнучи донести до дітей закони композиції, треба звертати їхню увагу на те, що візерунок завжди підкреслює форму предмета або аркуша, на яких він намальований. Доступне розумінню малят і композиційне виділення головних моментів. Адже старші дошкільнята часто самі вдаються до нього у власних малюнках.

 

Яскраві враження, що залишають у дітей твори українського декоративного розпису, багато в чому зумовлені їх веселковим, привабливим колоритом. Розмову про нього не слід зводити до перерахування кольорів, що їх використав художник, а важливо підтримати і розвинути те почуття захоплення, яке викликає у дітей зустріч зі справжнім мистецтвом.

 

Ііе порушуючи цілісного сприйняття твору, варто проаналізував: окремі його елементи з погляду техніки виконання, запропонувати дітям визначити, яку квітку, листочок абощо вони зуміють намалювати і як це робитимуть.

 

Виховуючи інтерес і повагу до творчості народних майстрів, треба вчити малят розрізняти декоративний розпис, характерний для місцевості, в якій вони живуть, і той, який побутує в інших регіонах республіки. Добре, якщо діти впізнаватимуть за почерком відомих майстрів, матимуть свого улюбленого художника.

 

Особливої уваги вартий петриківський розпис, що народився у с. Петриківка на Дніпропетровщині. Яскравий і урочистий, він пройшов шлях від нескладних стилізованих рослинних візерунків до високохудожнього рівня вишуканих орнаментальних композицій, що набули широкого визнання не лише в нашій країні, а й за її межами. У колірній гамі петриківських композицій переважають жовто-червоні кольори і різні відтінки зеленого. Традиційні елементи — небувала в природі квітка цибулька, схожа на розрізану навпіл цибулину, «кучерявка» з вигнутими пелюстками, кетяги калини, різноманітні пластичні листочки, тендітні завитки. Часто в рослинні композиції художники органічно вписують зображення комах, птахів, звірів, людей.

 

Розглядаючи і обговорюючи твори декоративного розпису з товаришами і батьками, фантазуючи й розповідаючи за сюжетними композиціями, малюючи за мотивами українських розписів, діти прилучаються до життєдайного джерела народної творчості.

 

Н. О. Андрусич

 

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...