Архітектурне обличчя Полтави. Частина друга.

 Архітектурне обличчя Полтави. Частина перша.

І от відразу, без всяких ступневих переходів, Полтава стає губернським містом , при чому їй віддано преферанс перед більш видатним і центральним для території містом — Лубнами — виключно з-за тої самої баталії Полтавської. Незвичайний інтерес, який проявляв здавна петербургський Уряд до справ "малоросійських", мусіровання "малороссийской опасности", якої все ще боялися в часи Олександра І, спричинилися того, що в Полтаву.

Навряд чи якийсь інший город міг назвати на протязі ЗО — 40 років своєї історії такий блискучий ряд імен його адміністрації, як Полтава, котра одержала з Петербургу такий пишний аристократичний букет.

Кн. Ал. Бор. Куракін — внук "птенца Петрова" і близький родич гр. Паніна, кн. Ал. Ів. Лобанов-Ростовскій, кн. Ник. Гр. Репнин-Волконскій, гр. Ал. Гр. Сстроганов, гр. Вас. Вас. Левашов, кн. Ник. Андр. Долгоруков — найбільше панство, що зросло в атмосфері роскішних палаців Растреллі, Гваренгі і Монферана, се панство „волею судеб“ було закинуто в глухий закуток "Хохландії", аби після екзерсисів на адміністраційному інструменті спокійно спочивати в фотейлях Державної Ради й Сенату.

Увірване од привичної обстановки, з чистісенькою сагtе ЬІапсhе в руках, воно всіма силами намагалося утворити з Полтави хоча найменше подіб'я покинутої північної Пальміри. Необмежена влада, як і необмежений простір для діяльності, спричинилися того, що на протязі якихсь 20 — 30 років Полтава стала зовсім незвичайним містом.

Спланована й побудована в камені кн. Куракіним, після добрих зразків і прикладів півночі, Полтава стає єдиним в своєму роді городом стилю імперії, хоча й незграбного подекуди в своїх зпровінціалізованих формах.

Але про це пізніше.

Куракін лишив по собі Полтаву вже остільки забудованою, що вона дивувала приїзжих, а кн. Рєпнін так просто губився. Вояка з голови до ніг в пору юності, він знайшов заведені у Полтаві Куракіним остільки строгі правила поводження, що навіть писав так:

"... Здесь в Полтаве знакомиться труднее Черниговскаго, в огромных зданиях остался какой то духь важной и почти придворной церемонии, спорящей с военными моими обыкновениями, но отчаиваться не должно — авось преодолеемь".

Полтавське дворянство, по всьому, з усих сил тяглося не відставати від своїх провідців і скоро досягло "завидного положения". Принаймні, в р. 1837 ад'ютант вел. кн. Олександра — Юр'євич, списуючи свої враження, розсипається в компліментах по адресі здивувавших його своїми туалєтами дам — "хохлушек" і "хохлов" ("образованных и даже одного поэта“).

В кожнім разі, скоро при Куракіні зводяться дворянські кам'яниці, за ними міщанські кам'яні будиночки, і потроху Полтава стає "городом в настоящем, смысле слова".

Будівнича гарячка часів Куракіна, Рєпніна вщухає. На зміну незвичайного розмаху першого десятиліття XIX сторіччя, приходить бюрократична вузькість епохи реакції. Екстатичного Апольо — Цітареда замінює холодний Арес. Замість прекрасних творів Россі Петербург будує казарми. 1825 рік проводить свою борозну більш глибоку, а ніж то може здатись. Казарми і тюрьми сунуть по території імперії широкою лавою, затоплюючи собою Україну від Київщини до східної частини Харьківщини.

Наступає смерть ініціятиви, все підводиться під ранжир, все "мовчить, бо благоденствує" під благою рукою царя. Засипає й Полтава спокійно і, можливо, з радістю, позбувшись вже занадто неспокійних і вигадливих князів Куракіна і Рєпніна. Не спить лише енергійна сім'я крамарів і комерсантів, що густо населяють Полтаву.

На зміну елегантних круглих плаців, оточених будинками в красивому стилі імперії, протягуються одноманітні ряди крамниць. їх невибагливий смак рішучо накладає своє тавро, захоплюючи все ширші кола і місто — особливо в найбільш оживлених місцях — підлягає йому.

В тім, раз набута форма не так скоро забувається полтавцем; він не хоче зрікатися раз засвоєних звичок і правил і з упертістю, вартує іншого вживання, наліплює над вікнами своїх будиночків окраси чужого, але ж ставшого звичним стилю часів перших Генерал-Губернаторів.

Тепер накресливши в головних рисах окремі моменти в історії Полтави, я легше можу говорити про ті або інші взірці її архітектурного минулого й сучасного. Знайомство з ними треба почати з пам'ятника кінця XVII віку —церкви Спаса; потім іде монастир. За ними нашу увагу притягують будівлі другої половини XVIII віку, далі будівництво часів Куракіна і Рєпніна і, нарешті, сучасна міщанська архітектура.

Церква Спаса уявляє собою безумовно одну з найвидатніших пам'яток архітектури цілого краю. В самих коротких словах її історія така.

Як знати по записах на крисах Анфолоґіона 1651 року Львівського друку— року 1705 пожежою знищено стару церкву Спаса Преображення; презвитер Спасо-Преображенський Іван Світайло, за допомогою пана Івана Искри, купив старий дерев'яний храм Преображення в Полтавському Хрестоздвиженському монастирі і переніс його на місце погорілої церкви. Від року 1712 маємо незвичайно інтересні документи в цій справі саме скаргу ігумена, панотця Єфрема Шацького до митрополита Іосифа Кроковського на Спаського попа Івана Світайла котрий задержав у себе тисячу злотих, які мусив повернути манастиреві в рахунок "зторгованої" церкви.

В роках 1810 — 11 ся церква прийшла до того стану, що більшу частину її треба було розібрати, а всі церковні речі перенести до одного з приділів, який і утворив собою нинішню церкву Спаса, і в якій служба Божа правилася до р. 1830. Церква збереглася до наших днів прямо якимсь чудом.

Річ в тому, що по легенді в сьому храмі Петро молився за даровану перемогу над Шведами. Олександр II, в році 1837, приїхавши до Полтави, роздивлявся церкву і постановив зберегти її для історії. Таким чином, над пам'яткою глибокої старовини року 1845 було зведено кам‘яний футляр, а в 1847 збудовано до нього кам'яну дзвінницю.

Не розглядаючи сієї пам'ятки з усіх боків її художнього значіння, я спинюся лише на її архітектурній формі.

По всьому, дерев'яний Преображенський храм монастирський було збудовано скоро по заснуванню монастиря Полтавського, в другій половині XVII віку. Домислитися його плану, звичайно, дуже трудно, хоча чисто а ргіогі, можна припустити, що його побудовано в формі хреста і мабудь о п'яти банях, а не кораблем, Для сього єсть підстави (Хрестоздвиженський монастир, соборні церкви, Густиня, Мгарський монастир). Особливо інтересно для нас те, що серед пам'яток нашої старовини на Полтавщині, Спаський храм уявляє з себе чи не єдину церкву, криту гонтом.

Незвичайно інтересною являється так само форма бані — чисто західно-північного типу і, нарешті, посадка бані на чотирьохкутний основі плану.

Порівнюючи церкву Спаса з відомими взірцями архітектури західного і північного правобережжя, мусимо зазначити, що сей цінний пам'ятник нашого минулого ставить перед нами цілий ряд надзвичайно інтересних запитань церковно-археологічного порядку, а саме: про впливи західно-українські на лівобережжі в зв'язку з колонізацією XVII сторіччя і про взаємовідносини плану і форм південно-східного і північно-західного типів (8-кутник і зрізані бані, 4-кутник і опуклі бані); третім незвичайно цікавим питанням, в зв'язку з зачепленими вище, є питання про те, як рано дерев'яне будівництво церковне перейшло до білення церковних стін.

Церква Спаса стоїть в нерозривнім зв'язку з історією Полтавського монастиря.

М. Рудинський 1919 р.

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...